Пізніше Ліза зовсім не шкодувала, що поступилася власним принципам, тому що Едик був неймовірним: дбайливим, ніжним та щедрим. Він одразу винайняв нову квартиру в прекрасному районі за пару кварталів від їхнього офісу й сам сплачував за неї. Наказав надсилати йому рахунки з салонів, бутиків та фітнес-клубів, бо хотів, щоб його дівчинка виглядала на всі сто. Він дарував їй прикраси й коштовності, а на побачення завжди приходив з квітами – трояндами, які ще не встигли розпуститися.
Зустрічалися вони переважно в її квартирі. Замовляли туди піцу чи суші, або Ліза сама готувала щось смачненьке, адже Едик щотижня привозив їй свіжі продукти. Вони дивилися фільми, пили вино, а потім кохалися до нестями.
Ліза вважала, що нарешті витягла щасливий білет. Що для неї статус коханки чи утриманки, коли такий чоловік поряд!
Від неї Леміш просив небагато: мати гарний вигляд, бути завжди готовою до його приходу та, по можливості, щось смачненьке приготувати. Він наполіг на тому, щоб вона не поширювалась про їхні стосунки і не підтверджувала інформацію про них, що виникатиме в офісі. Але чутки ширились, бо секретарка, схожа на залякану сіру мишу, перетворилася у яскравого метелика, що легко пурхав та сяяв щасливими очима.
Одразу ж, як повернулися з першого відрядження, Едик поставив Лізі дві умови.
– Лізонько, я хочу бути впевнений, що у тебе крім мене нікого немає. Просто я терпіти не можу ці гумові протигази, в яких всі відчуття стають штучними, тому зазвичай ними не користуюся. Тож, гадаю, ти зрозуміла, що я зовсім не бажаю ніяких «сюрпризів» перенесених від твоїх коханців. І ще одне: потурбуйся будь ласка, щоб не завагітніти. Пігулки там, чи ще щось. Я вже маю сина, тож байстрюків плодити в мої плани не входить.
Ліза сторопіла від цих умов, але все ж прийняла їх. Позбавилась усіх своїх залицяльників та почала пити протизаплідні пігулки.
Коханка Едика задовольняла в повному сенсі. Вона була пристрасною та винахідливою в ліжку, слухняною та ініціативною на роботі. Вона не влаштовувала йому сцен, не вимагала шлюбу, навіть з його дружиною, Єлизаветою, була підкреслено ввічливою, жодним поглядом не розкриваючи їхніх стосунків.
За вісім місяців Ліза жодної миті не мала сумнівів щодо того, як вона будує власне життя. Але один випадок сколихнув її впевненість.
#3327 в Сучасна проза
#9552 в Любовні романи
#2305 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 21.08.2021