Розділ 14. Розплата за сенсацію

Розділ 14. Розплата за сенсацію

Адміністратор оголосив прес-конференцію завершеною і попросив усіх на вихід. Журналісти, розпалені свіженькою сенсацією, жадали ще якихось деталей і не горіли бажанням розходитися, але ведучий заходу свою роботу знав — не дивлячись на астенічну статуру, очистив приміщення від представників преси за лічені хвилини. Ксенія з полегшенням зітхнула. Ще жодного разу їй не доводилося так багато і натхненно вигадувати, і якби посипалися запитання про подробиці її стосунків із Деніелем, втомлена фантазія могла б її полишити.

Щойно журналісти вийшли, до Ксенії кинулися Тамара і Женька. Обличчя сестри виражало жах і захват, у помічниці Деніеля теж очі були круглими — там весь букет емоцій: від «круто ти викрутилася» до «влипла ти по повній». Здається, лише тепер Ксенія почала усвідомлювати, у що може вилитися остання фраза її інтерв'ю.

— Ходімо, — Тамара підхопила сестер під руки і повела в гримерку Жені далекими коридорами, щоб випадково не зіткнутися з представниками преси. Її груди ходили ходором від прискореного дихання, а з горла виривалися вигуки, які врешті-решт склалися у фразу:

— Так поєднати «ані слова правди» і «сенсацію» — це талант треба мати!

Трійця перевела подих лише коли опинилася в затишній кімнатці за щільно зачиненими дверима.

— Як добре повертаааатися під дах будинку своооого, — тихесенько проспівала Женька.

Так, гримерка сестри, в якій не було журналістів, здавалася зараз рідним домом.

— Ух, — сіла в крісло Ксенія, — як вони на мене накинулися зі своїми камерами. Добре, що вдалося втекти.

— Тепер на тебе постійно полюватимуть папараці — звикай, — «заспокоїла» Тамара, сідаючи поруч.

Женька підтягла стілець до крісел і осідлала його задом наперед, щоб бачити інших. Але більше, звичайно, дивилася на сестру.

— Ой, Ксюше... — тільки й змогла видихнути співчутливо.

Ксенія зіщулилася і глянула на Тамару з прихованою надією: може, все не так уже й погано. Але та добила:

— Тепер ти для журналістів ласий шматочок. Ще б пак! Дівчина найбільш таємничого непередбачуваного і шокуючого режисера. Ще жодного разу в пресу не просочувалася інформація, з ким зустрічається Деніель. А тут таке... власною персоною...

Так, заварила ж Ксенія кашу. Взагалі-то, якби чоловіки з фото не вистрибували так раптово в найбільш незручний момент, збиваючи з пантелику, може, Ксенія викрутилася б більш вдало. Не стала б приплітати пасію Деніеля.

— А, до речі, з ким він зустрічається насправді?

Тамара махнула рукою, щоб дівчата наблизились до неї якомога щільніше, і перейшла на шепіт:

— Тільки нікому не кажіть. З принцесою.

— З принцесою? — перепитала Ксенія. Але ж вона була близька, щоб озвучити саме цей варіант. Добре, що передумала, інакше точно — прощавай робота.

— Так, з принцесою. Хоча не впевнена, що він про це знає.

— Про те, що вона принцеса?

— Ні. Про те, що він з нею зустрічається.

Ксенія і Женька перезирнулися, а потім спрямували на Тамару здивовані погляди.

— Вівата вже давно всіма можливими способами домагається уваги Деніеля. Спочатку навіть влаштувалася в театр гардеробницею.

— Принцеса гардеробницею? — Женька разом зі стільцем стрибочками підібралася ще ближче.

— Так. Щоб бути у нього на очах. Потім наполегливо ходила на прослуховування, поки не отримала роль в епізоді. А тепер використовує будь-які прийоми, аби опинитися з ним в один час в одному місці. Здається, вони кілька разів обідали разом. І, схоже, вона свято увірувала, що зустрічається з Деніелем.

Після такої історії Ксенії залишалося лише озброїтися іронією:

— Принцеса, гардеробниця і актриса — три в одному флаконі. Схоже, у мене вимальовується проблема серйозніша, ніж папараці. А сам Деніель як до цього ставиться?

— Не знаю, — розвела руками Тамара. — Деніель не той чоловік, який буде розповідати про свої почуття. Навіть сестрі.

— А як ця Вівата виглядає? Вона нам десь сьогодні випадково не зустрічалася? А то ж свою проблему треба знати в обличчя.

— Висока, світле пряме довге волосся. Але сьогодні вона нам зустрітися при всьому бажанні не могла. Вона захворіла.

Ксенія і Женька знову перезирнулися. В обох у головах ворухнулася думка.

— Так, — кивнула Тамара. — Це та сама актриса, роль якої дісталася Євгенії.

Сестра зажурилася:

— Тепер ще більше хвилюватимусь. У мене вже півгодини тисне під серцем від страху, а тут ще ця Вівата. Спочатку, коли роль отримала, так радісно було, а тепер наче все одно радісно, ​​але так тривожно, що руки холонуть.

— Женю, облиш. Ти так чудово співаєш. Я бачила, як Деніель тебе слухав — аж, завмер. А він, знаєш, скількох уже переслухав?

— Саме так, — підтакнула Тамара. — Він би нізащо тебе на роль не затвердив після одного прослуховування, якби не був у твоєму вокалі впевнений.

— Та заспівати щось я заспіваю. Але от акторська гра... Я ж уже знаю, хто вийде. Подиву не буде. Хоча захоплення я обіцяю, — мрійливо посміхнулася Женька.

— До речі, Тамаро, а хто цей хлопець з кучерявим чубом? — поцікавилася Ксенія.

— Це Каміль. Він у нас зірка. І співає, і танцює. І душа компанії.

Отже, не сноб, чого потай побоювалася Ксенія. Відмінно!

— А я так і думала. Що він веселий і талановитий, — видихнула Женька, у якої навіть хвилювання кудись зникло на деякий час. І від надлишку емоцій вона разом зі стільцем знову почала підстрибувати.

— А як у нього справи на особистому фронті? – поставила інше актуальне запитання Ксенія. — Неодружений? Дівчина є?

— Неодружений. Але дівчина є... і не одна.

Це було зовсім не те, що хотілося почути Ксенії.

— У сенсі, ловелас?

— Ще й який.

Ох, Женько, Женько, не на того ти хлопця запала. Вочевидь, нічого тобі тут не світить.

— А до речі, Тамаро, ви не знаєте, чому його фото було у шлюбному агентстві? Як воно могло туди потрапити?