Розділ 9. Дивина починається

Розділ 9. Дивина починається

Деніель працював у кабінеті в заміському маєтку — переглядав вечірню кореспонденцію, яку щойно поклала на стіл його двоюрідна сестра, а в даний момент ще й особиста помічниця Тамара. Мигцем погортав добірку свіжих новин шоу-бізнесу: черговий скандал з черговою поп-дівою; весілля, розлучення знаменитостей; прем'єри, гастролі, концерти. Потім перейшов до листів. Як завжди важка стопка послань від прихильниць — байдуже відклав убік. А ось рецензії критиків на останній мюзикл: від захоплених до розгромних, пробіг очима з інтересом. Хоча, взагалі-то, нічого нового. Він уже звик, що його шокуючі нестандартні постановки викликають таку полярну реакцію.

На самому дні купи паперів несподівано виявилася фотографія дівчини. Деніель усміхнувся. У нього не виникло запитань, як сюди затесалося фото. Це був улюблений прийомчик Тамари — підсунути ненароком резюме якоїсь юної обдарованої особи, яка, на думку помічниці, заслуговує на роль у спектаклі. Тамара чомусь вважала, що якщо Деніель ознайомиться з резюме заздалегідь, то у її протеже буде більше шансів на прослуховуванні. Треба віддати їй належне — іноді цей прийом дійсно спрацьовував.

Деніель з цікавістю почав розглядати фото. Дівчина здавалася серйозною, навіть, незважаючи на те, що один куточок рота був піднятий в легкій усмішці. Строгості додавали окуляри в тонкій металевій оправі або, мабуть, все-таки не вони, а сірі очі, в яких відсутні лукавство і награність. Простий тоненький ланцюжок без якої-небудь підвіски прикрашав витончену шию і робив образ дивовижно жіночним.

Чим довше Деніель роздивлявся фото, тим більше дивувався. Зазвичай здобувачки на роль у мюзиклі позували перед камерами зі значно більш грайливими виразами на обличчях. Або ж, навпаки, надавали образу театрального драматизму. Та й косметики наносили побільше. І волосся за останньою модою завивали дрібними кучериками. У цієї ж дівчини короткі прямі темні пасма були укладені в злегка недбалу зачіску, яка, втім, їй дуже личила. І знову ж таки ці серйозні сірі очі...

Подумавши трохи, Деніель вирішив, що якщо у дівчини є вокальні дані, то, мабуть, можна розглянути її кандидатуру на епізодичну роль у новому мюзиклі. Йому буде цікаво поспостерігати за нею. Ось тільки хотілося б знати, чи є у неї хоч якийсь сценічний досвід?

Він покрутив фото у руках, в надії, що на зворотному боці знайде хоча б коротке резюме, але його не було. Щось Тамара цього разу зрадила своїм звичкам. Адже завжди приписувала ім'я здобувачки, а також яку освіту вона отримала, де працювала.

Коли помічниця увійшла в кабінет з підносом, на якому диміла чашка кави, Деніель все ще тримав фото в руках. Ось за що він цінував Тамару — вона все розуміла з півслова, а іноді вміла передбачати бажання ще до того, як він їх озвучить. Адже, здається, кави Деніель не просив. Але гарячий напій зі спокусливим запахом здався саме тим, що зараз йому життєво необхідно. Вона поставила чашку на стіл, ковзнула поглядом по фото в його руках і, не кажучи ані слова, розвернулася на вихід.

— Тамаро, ти нічого не хочеш мені сказати? — зупинив він помічницю.

Взагалі-то, розраховував, що вона сама почне розмову про протеже.

— Ні, Деніелю, — невинно кинула Тамара, відкриваючи двері.

От артистка! Невже, якщо він не запитає напряму, вона так і піде, і не розповість, навіщо підсунула фото? Цікавість змусила знову гукнути помічницю, яка встигла вийти в коридор.

— Тамаро.

Вона повернулася в кабінет.

— Що це? — Деніель поглядом вказав на знімок.

— А, це, — помічниця продовжувала робити безневинне обличчя. Розпалює його цікавість. Що ж, у неї непогано виходить. — Це одна з претенденток. Сподобалася?

— Щось у дівчині є, — Деніель не зводив погляд зі знімка, — але ти ж знаєш, я нічого не обіцяю без прослуховування. І якщо вже хочеш, щоб я звернув на неї увагу, чи не вважаєш за потрібне розповісти, хто вона така? Як її звуть?

— Ксенія.

— Ксенія, — повторив Деніель. Незвичне поєднання звуків приємно полоскотало слух. — Рідкісне ім'я. Співає? — поцікавився він. — Танцює? Яке амплуа? Яку хоче роль?

— Роль твоєї особистої помічниці. Завтра зранку з'явиться на співбесіду.

— Що? — Деніель змінився на обличчі. Тепер зрозуміло, чому дівчина начепила на носа окуляри — хотіла здаватися розумнішою. — Ні, Тамаро. Ні, ні і ще раз ні. Ми про це вже говорили. Досить з мене попередніх кандидаток. Я готовий терпіти простодушну милу лялечку на сцені, але не в своєму особистому просторі.

Він склав на тацю кореспонденцію разом із фото:

— Будь ласка, забери, я вже ознайомився.

Стільки дивних подій за один день з Ксенією ще не траплялося. Все почалося з дзвінка начальнику відділу, Корженку. Вона зателефонувала йому з машини, коли Гамлет підвозив їх із сестрою додому. Ксюша уявлення не мала, з чого почати розмову. Яким чином випросити два тижні безоплатної відпустки, коли у нього навіть на кілька годин відпроситися проблематично? Але Корженко несподівано продемонстрував безпрецедентну лояльність.

— Ксеніє Олександрівно, ні про що не турбуйтеся, відпустка вам вже оформлена, — з ноткою улесливості сказав він.

— Д-дякую, — від несподіванки запнулася Ксюша.

— Але, взагалі-то, начальство попереджати треба, що ви маєте такі зв'язки, — виділивши голосом слово «такі», покартав бос.

Наступною дивиною стало те, що рейс на Мальту був запланований з приватного аеропорту. Мабуть, платить Деніель своїм працівникам дуже непогано, раз Гамлету по кишені перельоти приватними літаками.

Розкішне повітряне судно безшумно набрало висоту. Женька прилипла до ілюмінатора і проникливо затягла:

— Вже віііідлітає твій літаааак

Він дає останній знак

Вже вііііідлітає твій літаааак...

Звичайно, жодних особливих останніх знаків не було, але сестру це не бентежило. Вона перебувала на вершині щастя з тої самої миті, як зрозуміла, що їй на голову несподівано звалилася казкова поїздка на середземноморський острів. Єдине, що її засмучувало, — це відсутність в дорожній сумці купальника. В арсеналі Ксенії не знайшлося нічого підходящого для сестри за розміром, оскільки Ксюша не мала розкішних форм як у Женьки. Але Ксенія заспокоїла сестру, що купальник можна купити і на місці.