міф

Підкамінь і Паликорови

Жили в одному місці дужі люди, біда обходила їх стороною, коли на сусідів постійно нападали вороги, то повірили вони, що нічого з ними ніколи поганого не станеться й стали цим вихвалятись. Почув про те чорт та вирішив заглянути до тієї місцевості.

З’явившись чорт почав шкодити: то зерно розсипле, то нитки переплутає, то напустить туману в очі водить і додому не пускає, а ще гірше, коли птиця з худобою "пусті" ставали.

Життя стало таким нестерпним, що вирішили люди піти звідти, покинувши домівки. Зібравши все майно вони вирушили у дорогу.

Прокинувся чорт дивиться, нема нікого навкруги, кинувся наздоганяти.

А люди тим часом зустріли мандрівних ченців. Розповіли вони монахам про біду свою, а ті у відповідь повідали, як чорта позбутись. То ж не пожаліли для такої справи корів, тим більше, що перестали вони давати молоко.

Коли розігнався чорт, а назустріч йому монахи ідуть та стадо женуть. Ото думає, я над ними потішусь.

Прийшли ченці на найвищий пагорб, там де бісівські діти назовні виходили, розвели там вогнище та почали різати корів, а їхні тіла у вогонь кидати.

Радіє чорт, давно він не відпочівав у такій насолоді. Це нагадало йому його домівку, все майже як у пеклі. Тепло, душі навколо, нехай і коров’ячі, сажа кружляє…

Монахи почекали трохи та взялися до справи. Молитви збили сажу заточив чорта, і сажа обернулася на камінь заввишки понад п'ятнадцять метрів. Та встиг чорт вислизнути з ув'язнення, проте не встиг з-під каменя вибратися, як той його поховав.

Люди які були сміливіші пішли дізнатися, як там ченці. Вони чули дивні голоси з печер того пагорба, бачили монахів, які до того підземелля ходили, і переказували як божі люди там катували чорта.

Дехто з людей боявся повертатись на старе місце, і те, що вони зустріли ченців, прийняли як божий знак, тому там і оселилися. У народі те поселення прозвали Паликорови, а інше, де монахи поруч з каменем церкву збудували, – Підкамінь.

Саму глибу прозвали Чортів камінь, він і по сьогодні там стоїть затуляє собою дорогу бісам на поверхню до селищ.