міф

Тетіїв

У далекі часи коли річка Роська ще мала чи малу глибину та найшвидшу течію, до неї пристали кочівники. Степ зустрів їх суворими правилами, аби вижити в безкраїх просторах, люди почали зводити міцні оселі, щоб заховатися від лютих і нещадних морозів.

Одного разу, коли сонце схилилося до найкоротшого дня в році, до поселення підступив морозник. У народі тоді казали: «Прийшов Гнат — зимі за кат». Де він проходив, там усе життя завмирало.

Забажав Гнат увійти до першої хати на околиці. А там саме облаштувався зі своєю родиною староста Тиміш. Був він людиною спокійною, розважливою, проте мав неабияку міцну руку та залізну волю.

Гнат, прагнучи загасити вогнище в оселі, дихнув срібним інеєм, який почав швидко вкривати двері та стіни. Тиміш зрозумів: якщо впустити холоднечу всередину, вона стане повноправною господаркою і згубить рід. Тоді він схопив з вогню розпечене вугілля і поклав його біля порога. А щойно Гнат намагався пролізти у щілини, господар вибивав іскру з кресала, лякаючи гостя живим вогнем.

Мороз змушений був відступити. Люди, бачачи таку перемогу, жартували: «Бив Тиміш Гната, щоб не ліз до хати». Відтоді кочівники залишилися на цьому місці, а поселення назвали Тимошнею.

Минуло багато років, і на ці землі прийшли половці. Гнат, який досі пам’ятав, як з нього сміялися в Тимошні, вирішив помститися: він скував річку Роську товстим льодом, аби вона стала міцним шляхом для ворога.

Проте в Тимошні жили кмітливі люди, які звикли будь-яку перешкоду обертати на користь. Вони першими використали крижану дорогу для своїх маневрів.

Половецьке військо славилося своїми влучними стрільцями, а очолював їх хан Тетій. Саме його ім’я підказало княжим людям, як діяти. Потайки пробралися вони вночі до ворожого табору, порізали тятиви на луках, а запасні — викрали. Тиха ніч надійно приховала кожен звук.

Коли зійшло сонце і руські князі пішли в наступ, половці не змогли дати відсіч — їхня славетна зброя була марною. Ворог почав тікати.

Перемога засліпила князя Ігоря, тому він залишився ночувати у відкритому степу, де половці зранку зуміли оточити його військо і взяти в полон. Хан Тетій все ж таки увійшов до Тимошні.

Згодом краєм пройшлася Золота Орда, витіснивши половців, а потім і вона зникла. Проте поселення не занепало. Воно розрослося і перетворилося на місто, яке отримало назву Тетіїв.

Цю назву залишили не для того, щоб вшанувати хана, а як вічне нагадування про те, що будь-якого ворога можна перемогти його ж ім'ям та хитрістю, якщо мати світлий розум і відважне серце.