міф

Олесько та Пліснесько

Колись давно жив князь Хорошко. Князь мав двох синів. Дужі витязі виросли з них. Про їхню силу ходили чутки. Їхня сила була могутня, як вітер. Стрибог сам дарував її братам, бо їх мати народила біля стовпа бога вітру.

Якось раз до князя завітали торгівці з племені уличів. Показали товар, а князю все щось не до вподоби, зіслався, що у нього кращі товари є. Не сподобалось те торгівцям, сіли вони гадку гадати, що ж такого є у князя, що краще за їхній товар. Вони зрозуміли, що у князя сховані багатства, і вирішили доповісти про це своєму князю, щоб згодом їх відібрати.

До князя Хорошка дійшла розмова уличів, але торгівці вже давно пішли. Князь наказав синам піти в сторону нападників і побудувати фортецю, щоб зустріти ворога.

Тільки-но брати відбудувалися, як уличі вже стояли за огорожею. Не встояло військо перед силою витязів. Не дослухалися воїни до розповідей торгівців про братів, які голіруч тура валили.

У князя уличів була мудра дочка. Вона порадила посварити братів, щоб ті погубили один одного.

Братам підкинули під ворота три срібняки. Помітивши їх, взяли витязі кожен по одному, а третій залишили батькові.

Вдруге прийшов до воріт кінь чорний як ніч, якого б забажав собі кожен князь. Так брати і зробили, віддали його батькові, адже вони ще не князі, тож нічого на таких конях верхи їздити.

У трете, порозумівшись з батьком, вирішила дівчина сама піти до братів. Своєю вродою та хитрістю вона змогла підкорити серця двох витязів. Кожен зажадав взяти її собі за жінку і так вони стали суперниками.

Дівчина вирішила, що у бою той хто стане переможцем, той і буде її чоловіком. Двобій тривав цілий день, а переможця так і не було.

Тоді вирішила дівчина розвести братів у різні боки, відправивши до хатин мисливців. Розповіла вона про тура з золотими рогами який ходив цими землями, і той хто його приведе стане її чоловіком. Брати розійшлися, забувши про батьків наказ.

Уличі, маючи вільну дорогу прийшли з війною до князя Хорошка, забрали все його майно та життя.

Ходили чутки, що Стрибог розгнівався на братів. Стовп, під яким вони народилися промерз так, що розщепився від льоду. З тих пір зима у тих краях була лютою. А те місто прозвали Зимним Городом.

Брати так захопилися пошуком звіра, що закликали людей до себе на допомогу. Біля хиж мисливців зводились будинки засновуючи поселення, які і були названі їхніми іменами: Олесько та Пліснесько.