Сучасна казка
міф
Луцьк
Пастух Луцько прогулюючись зі своїм стадом помітив з гори озброєних вершників. Що духу він чкурнув до свого поселення, попередити людей про небезпеку.
Зібрались мудрі люди та стали думку гадати як їм біду ошукати. Позаду сидів і Луцько, який не витримавши довгих роздумів вліз у розмову:
- То ж може стрілами їх закидаємо?!
- Ти сину не встрявай у розмову в якій не розумієшся. У них кіннота швидка, не встигнемо ми їх стрілами перебити як вони вже до нас доберуться. – Завів діалог старець.
- Так давайте перегороду зробимо. – Не міг вгамуватись пастух.
- Щоб перегороду зробити то часу та лісу багато треба.
- Та що там її робити? – Здивувавсь Луцько. – Є одне тонке місце на річці, якщо землю прибрати, то вона нас від біди сховає.
- Може ти й правий, знаю я про те місце. Пів поселення нашого затопить про те всі живі залишаться.
На тому і порішили. Поділились люди одні пішли перепону прибирати, а інші майно з домівок вивозити.
Прийшло військо до поселення, а там річка швидка розширюється. Спробували наполегливі вершники воду перетнути, повільніші коні стали, швидкі стріли їх як легку здобич діставати стали. То покинули вони марну справу й пішли собі геть.
Чи то за кмітливість Луцька, чи то за вигин річки яка була схожа на лук та їх врятувала прозвали те поселення Луцьк, а люди себе прозвали лучанами.
#5429 в Різне
#1171 в Дитяча література
#8423 в Фентезі
Відредаговано: 18.04.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
