міф

   Олешко як справжній цілитель випробував на собі дари природи: ягоди, квіточки, трави та інше.

   Одного разу скуштував гриба, зле стало Олешкові. Розум помутивсь, а тіло стало непідвладне. Шаткий хлопчина привернув увагу Лісовика. Лісовий старигань любив ігри от і запропонував хлопцеві зіграти в хованки.

   Сховавшись у більчине дупло Лісовик не здогадувавсь, що Олешко затулить його гілкою міцно закривши вхід. Весело стало хлопцеві зачинивши господаря лісу, пробираючись через хащу хлопець лякав звірів, ламав гілля, збивав ногами гриби аж поки не вийшов на поле.

   Ганяючи ящірок, витоптуючи траву Олешко натрапив на Польовика. Старий зробив зауваження хлопцеві. Дізнавшись, що перед ним Польовик Олешку закортіло, щоб той підтвердив свої слова обернувшись козлом.

   Як тільки Польовик обернувсь звіром, Олешко стягнув зі штанів мотузку, обв’язав шию та морду козла.

   Полонив Польовика Олешко побрів з ним до річки.

   Кидаючи хліб до води Олешко виманив Водяника. Пов’язавши бороду козла з Водяником, хлопець від сміху надривав живіт, спостерігаючи як козел витягував Водяника на сушу, а той своєю чергою затягував звіра до води.

   Білобог, проходячи  повз, розняв Польовика та Водяника, а Олешка забрав з собою.

   Проводячи суд над хлопцем, Білобог вислухав всіх охочих: Дворовика, Лісовика, Домовика, Водяника, Польовика та інших. Одні стверджували, що то добра та чутлива людина, інші ж вимовляли протилежну думку розповідаючи про злі діяння. Вислухавши охочих у Білобога виникла двояка думка про Олешка. Зазирнув до душі хлопця, Білобог виявив там дві душі людську і демонічну. Тим самим прозвав хлопчака двоєдушником.

   З того часу Лісовик коли бачить двоєдушника лякає його та збиває зі шляху. Польовик таким людям знищує врожай, а Водяник тягне під воду.