ПЕРЕГОНИ ПО СТВОРЕННЮ БАЗ НА МІСЯЦІ.

ЧАСТИНА 3

ПЕРЕГОНИ ПО СТВОРЕННЮ БАЗ НА МІСЯЦІ.

Як тільки людство поселиться на других планетах Сонячної системи є ймо-вірність подальшого існу-вання його як виду, якщо станеться на Землі якась катастрофа: ядерна, космічна чи надприродна.

Плюси та мінуси освоєння Місяця.

Плюси:

• Час польоту 3 дні;
• Запізнення сигналу –  до 2 секунд, можливе дистанційне телеуправління механізмами та роботами;
• За рахунок відсутності атмосфери для старту можна використовувати кінетичні системи;
• Є поклади корисних копалин та льоду у кратерах на полюсах;
• За рахунок відсутності атмосфери можна розмістити шпигунський радіотелескоп на видимій стороні;
• Внаслідку відсутності атмосфери та радіоперешкод з Землі можна розмістити на зворотній стороні радіотелескоп для вивчення всесвіту;
• За рахунок відсутності атмосфери можна розмістити мощний лазер для поразки об’єктів на Землі та запускати мікроскопічні кораблі;
• За рахунок відсутності атмосфери можна розплавляти реголіт сфокусованим сонячним променем;
• На глибині понад два метри підтримується стабільна температура.

Мінуси:

• Поверхня Місяця абсолютно відкрита для іонізованих частинок сонячного вітру та для космічної радіації, що небезпечно для людей, приладів та механізмів;
• За рахунок відсутності атмосфери великі перепади температур;
• Місячний день та ніч тривають по два тижні;
• Реголіт – абразивний пил, мілкий як борошно, створює проблеми не тільки для людей, а й для механізмів, роботів та сонячних батарей.

Щоб знизити залежність місячної бази від постачання ресурсів з Землі знадобиться велика розвідка покладів води та корисних копалин на Місяці. Від обсягу виявлених багатств залежатиме доля не лише місячної місії, а й місії на Марс та наступних кроків людства по Сонячній системі. На думку деяких учених, ми вже запізнюємося з використанням ресурсів Місяця.

 У першій половині 21 століття стартували перегони з дослідження та вибору районів для створення постійних баз на Місяці, особливо після відкриття на полюсах Місяця покладів льоду. Дедалі більше говорять про ресурси на Місяці, включаючи лід, сонячну енергію та рідкісні елементи (платину, титан, ітрій, скандій, гелій-3). Місячний реголіт містить до 42% кисню, 21% кремнію, 13% заліза, 7% алюмінію - ці матеріали дуже бажано навчитися вилучати та використовувати.

На початку будуть відсилати роботів-розвідників наділених штучним інтелектом (ШІ). Від обсягу виявлених багатств залежатиме доля не лише місячної місії, а й місії на Марс та наступних кроків людства по Сонячній системі.

Південний та Північний полюси Місяця - дають цілу низку переваг для тривалого перебування людини на її поверхні. По-перше, це ймовірна наявність льоду та води. По-друге, тривалий час присутності Сонця над горизонтом, що дає можливість добувати електрику сонячними панелями. Менші перепади температур на поверхні та стабільна під поверхнею.

Місяць, як деякі супутники Сонячної системи повернуті до планет однією стороною. Це пов’язано з тим, ще на початку формування, коли вони були ще гарячі, їхнє ядро змістилось під дією гравітації в напрямку планети. Тому лава застигає з видимої сторони супутника. За рахунок цього супутник поступово сповільнює свої оберти.

ОСНОВНІ ЕТАПИ ПЕРЕГОНІВ.

Вже зараз можна уявити ситуацію, коли кожний учасник перегонів намагатиметься прискорити реалізацію своїх планів, аби «зайняти найкращі місця». Ними можуть бути як ділянки з найдоступ-нішими покладами водяного льоду, так і «піки вічного світла» - приполярні височини, майже постійно освітлені Сонцем, що робить їх ідеальним місцем для розміщення сонячних електростанцій.  А тепер саме цікаве, практично всі учасники перегонів бажають створити бази в районі Південного полюса у басейні Південний полюс – Ейткен.

Малюнок 2. Південий полюс - Ейткен (гравітаційна аномалія).

 Місяць, як ресурсна база необхідна для подальшого освоєння космосу. Щоб отримати доступ до місячних ресурсів, знадобиться довгострокова постійна присутність спочатку роботів, а потім людей.

Малюнок 3. Південий полюс Місяця.

Всі програми учасників перегонів практично повторюють одна одну, але різняються лише в деталях та у термінах виконання.

Умовно у всіх програмах є 5 етапів:

• Картографування поверхні Місяця та визначення місця майбутньої бази;
• Доставлення роботі та модулів для створення бази;
• Доставлення космонавтів, монтаж модулів та енергетичної установки живлення бази;
• Видобуток корисних копалин;
• Створення бази в басейні Південний полюс – Ейткен.

 Але ресурсами Місяця стурбовані не тільки держави та приватні компанії. Державні програми передбачають створення не лише наукових баз, а й розташування на видимому боці Місяця баз у військових цілях для контролю об'єктів на Землі, навколоземного космічного простору та забезпечення панування в космосі, використовуючи при цьому видобуті приватними компаніями матеріали та паливо для ракет.