Розділ 2, в якому деякі сучасні амазонки поводяться дивно

   Б’янка була, мабуть, найгарнішою дівчиною, яку бачили стіни цього готелю. Хоча вона була невисока, але була стрункою, зі всіма спокусливими вигинами, які так подобаються чоловікам. А сучасні амазонки відрізнялися від своїх попередниць, що жили більше двох тисяч років тому, тим, що чоловіки та хлопці були їхньою законною здобиччю. Тож, зрозуміло, жодна з них не хотіла мати біля себе таку красуню.

    Особливо Ра Он, яка, як припускала Андромеда, вважала себе найгарнішою та центром всіх Всесвітів. Ось звідки і цей скажений погляд.

    Панна Фрателлі нервово смикнула головою, тож дві її кіски (одна у кольорах прапору України, інша – Італії) затріпотіли.

   - О, так, - дещо ошелешено відповіла дівчина із блокнотом. – Візьми свій номерок! Ти сьогодні – остання.

     Б’янка зніяковіло забрала свій номерок, знервовано та перелякано посміхнулася пані Марті Грозі та відкотила свою валізку в район Андромеди. Все це відбувалося у повній тиші, тож звук коліс валізки, що гримали по сірому мармуру лоскотав нерви усім.

   - Отже, дівчатка, я щаслива приймати всіх вас тут. Сподіваюся, ви станете однією великою щасливою родиною. А зараз, прикріпіть ваші номерки до своїх валіз та сумок, їх рознесуть по ваших номерах. Телефони здайте цій дівчині, - вона вказала на дівчину з блокнотом. – Не забудьте, що вам спочатку треба пройти турнікет та рамку, а потім - зустрінемося в актовій залі. Будь ласка, вишукайтеся у чергу, у порядку вашого прибуття до мого готелю. – Вона посміхнулася та залишила дівчат самих.

    Якби вестибюль готелю був людиною, він би закрив свої вуха, адже ним прокочувалися неврегульовані хвилі дівчачих розмов, дівчачих сварок та сміху різними голосами: сопрано, мецо-сопрано та контральто. Андромеда завжди мріяла про низький контральто, як у Ра Он. Але, її і тут спіткало невезіння: вона мала сопрано, так само, як і Б’янка.

   Роді обережно запитала у дівчат, хто прийшов перед нею. Одна з них неохоче і дуже зверхньо зізналася у тому що має зараз стояти поруч із панною Любомирченко. Вони всі все ще витріщалися на незручні для амазонок сукні Андромеди та Б’янки.

     Андромеда похнюпилася та зайняла своє місце, при цьому, ледь не налетіла на Ра Он. Панна Кан, яка на свій превеликий жаль, зараз, у певному сенсі, потребувала допомоги підступної віддавлювачки чужих ніг, зітхнула та втомлено сказала:

    - Просто не розмовляй зі мною, і жодна жива істота не постраждає, - а тоді неочікувано посміхнулася дуже гарною посмішкою.

   Настільки гарною, що Андромеді закортіло дізнатися, чи немає у Ра Он брата близнюка, чи старшого брата. Але дівчина стрималася. Хто захоче зустрічатися із хлопцем, у якого така неврівноважена сестра? Зрештою, якщо сестра така жахлива, то хлопець, мабуть, вириває у неплатоспроможних боржників боргові розписки методами, що заборонені міжнародним правом.

   - Може, - запропонувала Б’янка, - познайомимося ближче, допоки стоїмо у черзі?

  - Зроби ласку, - сказала Ра Он, не повертаючись до дівчини з двома кісками, - врятуй мою безсмертну душу від смертного гріха та, - вона різко повернулася до переляканої Б’янки, - замовкни!

    Панна Фрателлі перелякано перезирнулася із Андромедою. Остання показала очима, що краще помовчати. Бо, перед ними двома стоїть зразок надзвичайно лихої дівчини в особі панни Кан.

    На щастя, черга рухалася доволі швидко.

   - Не розумію, - дещо знервовано хихонула Андромеда, - навіщо нам проходити крізь турникет та рамку? Вони бояться, що ми принесемо з собою бомбу?

    Сучасні амазонки, що стояли попереду, здивовано обернулися та подивилися на Роді так, ніби вона була птеродактилем, що неочікувано опинився на Софіївській площі. Дівчина зрозуміла, що мама та бабуся забули про щось її попередити.

    Андромеда пройшла перевірку спокійно та вдало. Так само, як і пихата Ра Он. І, щойно остання з дівчат, Б’янка, ступила у рамку, почулося виття. Андромеда зрозуміла, що новоприбула красуня - терористка, що притягла до готелю бомбу. Тож, донька професора історії блискавично впала на підлогу та прикрила голову руками. Решта дівчат не могли визначитися на кого витріщатися: на Андромеду, чи на Б’янку.

    - Вона використала магію, - сказала охоронниця біля рамки, - щоб змінити свою зовнішність. – А тоді наставила на перелякану, до майже смерті, дівчину електрошокер.

   - Є таке, - кивнула Ра Он та впритул підійшла до порушниці порядку. – Як ти могла бути такою дурною? – Запитала «азійка» у дівчини з двома кісками, а тоді двома руками припідняла великі груди переляканої Б’янки. – Бачите? Ви мали б одразу здогадатися за її статурою, що, при такій худорлявості, її груди не можуть бути справжніми.

    Всі вирячилися. Б’янка зойкнула та спробувала скинути небажані руки зі своїх ненатуральних грудей. 

   - Вона що, - уточнила якась з переляканих дівчат, - лесбійка?

   Ра Он повільно повернула голову на допитливий голос та зловісно сказала:

   - Я – дуже перебірлива. Тож, вам всім тут нічого не світить, з мого боку.

    Дівчата почали переговорюватися про те, що до них потрапила погано вихована нахаба. А Ра Он, тим часом, махнула своїми руками, і груди Б’янки стали того розміру, якого мали бути за задумом Матінки Природи. Дівчина з корейською зовнішністю дала запотиличника переляканій Б’янці та сказала: