Розділ 7

Директор Радрер стоїть на помості з попелястого дуба. На стіні за ним фреска зі звивистими драконами різних кольорів і відтінків. Вони летять в небі. Здається, ніби автор ілюстрації був високо над ними, замальовуючи зверху. Найзаворожуюче: у кожного дракона виривається полум'я під його колір. Синій дракон — синє полум'я, зелений — зелене. Десь під стелею витонченими каліграфічними літерами зазначено: Війна Драконів. Давня подія, що трапилася тисячу років тому, під час громадянської війни в першому королівстві вершників: Аштароні. 

Це нагадує мені про інше: людина не може вбити дракона (якщо, звісно, не вдасться до давньої демонічної магії, стертої з лиця землі), а от дракон дракона — може. Зараз це великий злочин, а раніше був вимушений звірячий захід. 

Кров холоне в жилах від усвідомлення того, що в нашому мирному і славному Семигір'ї знову може настати війна. Я заспокоюю себе думками про те, що це неможливо. Єдиний король Тарна цього не допустить.  Він присягнувся перед Лів, її дітьми та всіма королями минулого, що не допустить безглуздих кровопролить. А слову короля точно можна вірити. Він пожертвував оком і ребром, щоб отримати силу і мудрість Лів.

З думок вибиває голос директора. Студенти вже заповнили залу, тож він може починати. 

— Усі ви вже знаєте про те, що сьогодні сталося. 

Студенти навколо в скорботі, і я не виняток. Нехай це не моє горе, але вигляд величного вбитого звіра не залишає в спокої. Знову і знову прокручую в голові, як його нещасний хазяїн підбігає, вигукуючи ім'я дракона, і впадає в істерику, притискаючись до його мертвого тіла... 

Жахлива подія. Згадую, як плакала, коли померла моя перша ручна піксі. Я тоді ще була дитиною, та й піксі, зізнаюся, інтелектом сильно поступаються драконам: скоріше, ці істоти схожі на хом'ячків. Але мені все одно було дуже сумно і прикро! 

Я ставлю себе на місце вершника: деякі з них отримують драконів просто з яйця, зовсім дитинчатами. Проводять багато часу разом, годують їх, спостерігають за першим польотом і полум'явипусканням. Тренуються і граються разом. Ростуть. А потім вершник літає на ньому. Це вважай, що виростити собі дитину. І якого потім дивитися на те, як вона помирає? 

Я стою, уважно дивлячись на Радрера, і чекаю, що він далі скаже. Радрер ще раз обводить поглядом студентів. 

— Уперше за ціле століття було вбито дракона. Рукою людини, відьми, демона, чи феї — ми не знаємо. 

Я знатно напружуюся, коли директор згадує фей. Що за дурниці? Ніхто з наших би на таке не наважився! Це божевілля! Та як Радрер узагалі може таке припускати?! Мене охоплює обурення. 

— Плоть дракона пробили дві стріли балісти. Але ви всі знаєте, що звичайні стріли не змогли б пошкодити захисну луску. Стріли були зачаровані дуже давньою і небезпечною магією. Зараз ми встановлюємо її джерело, але вже є припущення, що це магія демонів. 

Так я й думала! Самовдоволено посміхаюся своїй геніальності, але швидко змінюю міміку. Зараз не час радіти таким дрібницям. Інакше студенти навколо вирішать, що я радію смерті дракона, а це не просто брехня, а й привід мене зненавидіти. Хоча, я ВЖЕ бачу їхні косі погляди, і розумію, що вони не відчувають до мене теплих почуттів. Напевно думають, що на цих зборах мені, в принципі, не місце. 

— Це друга сумна і загадкова подія за останній час, — каже директор.

Я зацікавлююся: а яка ж була першою? Щось я нічого не чула. Хоча, до нас в Академію Фей, у принципі, рідко добиралися новини з інших академій. Так уже вийшло, що ми завжди більше зосереджені на власних проблемах. 

Радрер задовольняє мою цікавість: 

— На початку навчального року одна з наших студенток, Саргара Зіра, зникла безвісти. Пошуки тривають досі, і всі ми сподіваємося, що Саргара знайдеться, жива і здорова. Але, на жаль, розслідування зараз у глухому куті, — стримано веде директор. — А сьогодні нашу академію затьмарила загибель Варзо, самки дракона, яка прожила з нами двадцять п'ять років. Незважаючи на ці жахливі події, я прошу всіх вершників зберігати спокій. Паніка не допоможе. Ви можете бути впевнені, що ці злочини не залишаться безкарними. І відсьогодні комендантська година починатиметься на дві години раніше, студентам забороняється залишати академію без відома керівництва академії, і, звісно ж, абсолютна заборона на прогулянки в лісі в будь-який час, крім експедицій від академії. Ми також посилимо контроль і за драконами, і за часом польоту. На цьому поки що все. Можете повертатися у свої кімнати.