Новий початок

Жахливо болить голова і все тіло болить. Розплющую очі ні не так намагаюсь розплющити. Мені це вдається. Перед собою я бачу білу величезну люстру та білий потолок...все зрозуміло я померла. Я не хочу помирати. Лежу і плачу просто плачу а тоді мені дійшло що якби я померла тобі болі не відчувала. Хух я жива. Намагаюсь встати в сидячу позу. Все біле і золотими краєчками. Ця кімната просто кричить про розкіш. Двері різко відкриваються і я бачу Захара...

  — Ну привіт герой! Ти зглузду зїхала? А? 

 Якого біса він говорить зі мною в такому тоні?

  — Я дав тобі двісті мільярдів доларів для того щоб ти купила там квартиру нормальну, одяг і всілякі потрібні тобі штучки! А ти поперлась в клуб для збоченців і щей якогось бл*ть побігла до лісу у забороненій частині. Ти хочаб розумієш під який риск підаєш своє життя. А?

Я його зовсім не знаю але так хочеться довіритись, щоб обійняли і сказали що я дійсно комусь потрібна. І мене...люблять. Беру смочку всою із тумбочки та  направляюся до дварей де стоїть Захар. 

  — Давай домовимосьти мене відпустиш і я буду використовувати твої гроші. Гаразд?

  — Ти мене зараз дійсно смішиш. Гаразд, ворота тобі відкриє охорона іди. Клара!

   — Пане?

  — Відведи її до воріт!

  — Слухаюсь. Ходімо пані!

Жіночка по імені Клара веде мене до воріт охорона відкриває мені ворота і бачу я тупо асвальт серед лісу піздець! Ходину напевно я іду а можливо і більше томущо мій телефон розряджений. Супер! Слів немає одні емоції. До дому я добирався уже в дванадцять ночі прийняви душ іду просто спати. Дуже сильно свтомилась.