Мій колишній. Рома. Ех. Тільки хочу привітатись як тут.
— Так ось кого ти Олесь вихваляла. Хм...
Олеся дивиться спочатку на мене а потім на Рому.
— Це Антоніна. Вона працювала барменом в двох великих клубах Бикова. Биков завжди її хвалил.
— Ну привіт Антоніно давно не бачилися. Я так розумію тобі терміново потрібні гроші?
Ой і лицемір. Гад. Щоб ти впав і зломав собі носа. Козел.
— Так.
— Ну тоді мені потрібна твоя біографія і...
Протягує Олеся для нього папірці тобто мою біографію.
— Ось.
Походить декілька хвилин доки він там читає після чого кидає біографію на стіл і розпочинає сміятись.
— Олеся ти знаєш що Тоня та сама хто моя колишня яка набрала на мене кредитів? А ти їй допомагаєш?
Що? До чого він веде? Які ще кредити? Олеся вскакує ніби її кипятком облили і показує на мене
— Що? Це та ж сама паскуда яка...
Що взагалі він там їй нарозказував? Олеся підходить до мене в притік.
— Вали звідси доки ти тут жива я добра.
Кричить ніби я винна. Я втратила єдину подругу. За що доля так зімною. Розвертаюсь вибігаю із кімнати, біжу не дивлячись ні на що. Не знаю як далеко я забігла але я посто бігла куди несли ноги. На щось опираюсь томущо сильно болить голова, у вухах дзвенить, в очах темніє. А далі настає темрява.
#9632 в Любовні романи
#2016 в Короткий любовний роман
#2696 в Сучасна проза
кохання із першого погляду, сильнагероїня, владний герой та героїня з характером
Відредаговано: 22.08.2025