Перше побачення

Я  дивлюся на нього він на мене і стоїмо. Тиша яка ставляє відчувати себе не комфортно накінецьто закінчується. Він чомусь трохи відкрив вікно і дивиться на мене. Чоловік підносить палець до губ  та показує щоб я мовчала він іде до розстеленої  ковдри і бере мого телефона. І тут ні з того ні з сього швидко біжу до дверей і кричу. Але він мене доганяє.

 — Аааа допоможіть тут злоч...

 — Будеш кричати горлянку переріжу! Ти зрозуміла?

Махаю головою що зрозуміла. Він  відпускає та  відходить на пару метрів від мене до вікна яке він одразу зачиняє. Чоловік високий та накачаний, брюнет одягнений в чорний спортивний костюм на якому я вдивляюсь плями ніби мокрий і запах дивний. Брюнет знімає капішон та маску так щей сміючись розвертається і я його бачу в перше а ось він ні...

 — Я буду задавати тобі питання і ти будеш на них відповідати або я кажу тобі щось зробити і ти це робиш зрозуміла? 

 Махаю головою. Страх набирає оберти, сльози крапають і думка ну що я зробила  не так і за що так доля зіграла мною. 

 — Як звали і скільки років твоєму колишньому і чому ви розійшлись? 

Що за питання а? І до чого тут мій колишній? Нічого не розумію.

  — Ро...ма два...двадцять років і... він зраджував мені із кращою подругою потім вигнав.

Да що це зі мною і чому я заікаюся? Я взагалі не розумію що йому ця інформація дасть але він красунчик і щей такий сексуаль...так стоп Тоня ти що зглузду з їхала ти тільки розійшлась.

  — Що було далі після того як він тебе вигнав?

  — Я...поїхала в готель і...була там два дні і... як знайшла квартиру відразу переїхала.

  — Тобто сьогодні?

  — Так.

Хух я це змогла, мене просто всю тирусить у його присутності він наче холодний але від нього таким теплом відає... чи то я вже змерзла бо у мокрому халаті. Він мовчить трохи часу а тоді розпочинає свою лекцію як це бісить негадує мого начальника.

 — Знаєш в напевно психічна травма і да і занадто часто використовуєш букву І. Я ненавиджу людей які обманюють і за це їх вбиваю! А ти щей головні моменти опускаєш! Слухаю тебе уважно!

Тут моє я бере верх і проце я напевно сильно пажалію.

  — Яка вам взагалі  різниця які я моменти опускаю я а які сказала? Хто ви такий щоб випитувати в мене таку інформацію? І психічна травма у вас!

  — Антоніна різниця велика. Я знаю що ти отримала двісті мільярдів доларів на свій банківський рахунок. Вірно?

  — Звідки ви знаєте...

  — Саме я їх тобі перевів оскільки мені просто потрібно було заховати гроші у надійному місці. Тому я тут деякий час поживу а коли мої люди все вирішать то ти станеш моєю дружиною.

 АААААА...Що?