Мелодія іншого світу

Течія пітьми огрнула небеса,
Колеса бога війни 
Зараз творитимуть криваві чудеса,
Світ погряне, вкрившись трупами, 

Свічки в церкві запалені
Не більше ніж звичайний фарс,
Пеклом ми будемо осмалені
І згорять правителі в профіль та анфас 

Янголи смерті старшими будуть,
Молодші йтимуть  їм у слід,
Імена їм смута печаль та ненависть,
Силою своєю розібють світла лід, 

Кров тектиме замість води,
Землі більше не буде спочинку,
Люди як мурахи мають втекти,
Доки мають цю вільну хвилинку 

Мислення абстракції за межами реальності,
Розуміння та сприйняття не має ментальності,
Сірою масою розуму не осягнути
Смертні ніколи не зрозуміють чому тут бути, 

Палатиме все, і віра тьмяною буде,
Темрява вже вирвалася на волю,
І темряві видімо що нами забуте,
Світло програє на полі бою 

Темрява вже на землі,
Вони пам'ятають свої життя,
Їм не потрібне ваше нікчемне прощення,
Їм не потрібно каяття, 

Бог, бог, бог як мантру промовляєте,
Хахаха, ще раз повторіть...
Кого ви там в небесах заклинаєте?
Дивлячись на брехливі образи тисячоліть, 

Похорон людини це велике таїнство,
Та ви горіти маєте перші!!!
Так людське викидати їство
Вас засміють навіть умерші!!! 

Імені ви справжнього не дізнаєтесь ніколи,
Лиш янголи та демони,
Знають правду як ніколи,
Розвиваючи все довкола на шматки, 

Я не бачу сенсу писати,
Ви лиш осягаєте поверхню цієї гладі,
Отримавши краплинку слова "знати" 
Від пихатості ваш розум почав засинати... 

Ви не голодні до розуму і знань,
Поставив свічку в церкві?
Нарядилися в ряси кольорові сі,
І все  відразу в руках сила святинь? 

Несмішіть демонів невігласи!
Навіть янголи з вас ржуть,
Святі -просвітителі батюшки?
Та з вас одиниці істину несуть! 

Затвердили букварик біблійних канонів...
І зраділа кучка ряжених клоунів,
Життя це гра, істина це смерть,
Лиш вони в праві маски зривать, 

Розірвіть мене на шматки ,
Це нічого не змінить,
Кривава жатва то квіточки,
Після ягідки будемо збирать, 

Кап кап кап кап кап...
Який кривавий дивний малюнок,
Я бачив це далеко не раз,
Пентаграмою я зустріну світанок, 

Жити мені чи ні?
Не вирішувати вам ніколи!
А тому хто має полум'я в серці?
Кам'яною квіткою стане біля дерева долі. 

Давайте повелителі світу,
Займайте в амфітеатрі місця,
Зараз буде пекельна вистава,
Бо за вхід була плата - душа твоя.