7

Коли розплющив очі, в обличчя йому дивилися перелякані Перепалові очі, світили незгасною надією. Під очима губи шльопали збитою слиною:     - Він спокусив, сволота, мене!    

 Васнєцов витер обличчя, відповз убік. У темряві нило.     Перепалов повідомив приємну новину:   

  - Я його впіймав і дав планшетом по мізках. Він обм'як. Скоро, сука, здохне!

     Стронгу й справді не було. Але довкола...

Перевернуті понівечені меблі, розбиті сувеніри, картини на підлозі, продавлені ступнями, що боролися.

І тільки там, звідки почалася боротьба, на консольному столику, що окремо стоїть, у повній цілісності красувався акваріум риби Стронг.

- Його треба покласти назад туди, хоч би яким він був, негайно! - підвівся на ноги Васнєцов.

 - Ти тут усе, все зламав, зруйнував... Як тепер... все...

    – Кого покласти? Ти живим звідси спершу виберися! - Перепав семимильними кроками, округливши очі, і ворушачи вухами, попрямував із зали поперек, - я цю худобу якщо вбив, відповім, якщо треба. Не бійся, все буде гаразд!

- Придурок! – Андрій тільки зараз почав усвідомлювати масштаби розрухи. У ньому скелею зросла невимовна скорбота.   

  Перепалов, проходячи повз акваріум, не розуміючи, що робить, взяв його і відпив кілька великих ковтків, гуляючи кадиком.

 Васнєцов був уражений.

Перепалов ретельно витер губи, здер піт з чола і посміхнувся на всі тридцять два.  

   - Нам у світі з цією рибою не жити! - промовив він битими в саднах губами.     

Шкіряне руно з китайським ієрогліфом, що лежало на підлозі, зі знаком домашнього добробуту ворухнулося.

 Друзі негайно кинули туди увагу. І… звідти виліз Стронг.

Перепалова потягнуло назад. 

Ранюючи порцелянову вазу, затишно, мирно досі вставлену в найдальший кут високої підвісної полички, і чіпляючись за ту ж полицю, зриваючи її з кріплень, вхопившись додатково за край штори, обриваючи її наполовину, прикриваючись нею, кинув усе, вискочив і перебіг у коридор. 

Стронг стійко пішов за ним. І тепер уже звідти Васнєцов чув моторошний крик друга, який не встиг ще озброїтися...