Розділ 22 Часові пастки

Розділ 22

Часові пастки

Одного разу кожен із нас

 буде випробуваний тим,

що засуджує в інших.

В окремих умовах навіть

 янгол дістає ніж…

 Не зарікайся.

(з інтернету).

Для Івана часу не існує, бо він сам створює свій час. Годинник на його спині зупинився, але це не вбило його. Пан Хронометр не зміг нічого вдіяти. Для його налагодженої системи таке стається вперше. Феномен, чи чиясь подача? Чому Іван? Чому в його випадку трапився збій? Можливо тому, що є те, що не підвладне навіть всесильному і жахливому Хронометру? І це диво – любов. Любов творить дива. Це почуття існує поза часом і простором. Це те, проти чого нічого не вдієш і що існує саме по собі. Як Чорна діра.

Везунчик долі. І тут виплив. Та чи усвідомлює сам Іван, що саме його врятувало?

Нівея слізно благала не зупиняти годинник Стрільця, але досі не знає про те, що той сам зупинився. Дядечко Хронометр тут ні до чого. Чи вливає на феномен взаємне кохання, а чи це простий збіг? Невже племінниця теж закохана? Оце так несподіванка. Залізна фея, а туди ж. Ну здуріла дитинка. Її завдання -  закохувати в себе, затанцьовувати до запаморочення, а потім вбивати, хіба не ясно? Треба провести виховну бесіду. Але це зачекає. Зараз треба вияснити, де сталася помилка. Чому він, Хронометр, опростоволосився. Чи не тому Правічний Дуб так запросто залишив Стрільця у спокої і дав самому розібратися у тонкощах гри Елізіуму. 

Схоже, Стрілець досі нічого не знає. Цілковитий невіглас, і це дуже радує. Треба скористатися тимчасовим станом речей і використати дар гостя у власних цілях. Хіба таке вперше? І так, і ні. Племінниця буде проти. Але виключень не повинно бути, бо виключення руйнують правило. А правило тут таке: Стрілець повинен померти. Тут і зараз. Нівея переживе. Не перший і не останній хлопець у її, сповненому флірті, житті. Таких будуть десятки, сотні, і з усіх них він, пан Хронометр, має випивати час. Такий договір. А договір дорожче за все. Дорожче за родинні відносини, дорожче за елізійські яблука, дорожче за примарне кохання, яке примушує тікати годинники, і навіть дорожче за любов, яка зупиняє час.

Час – це криптовалюта, яку встановив він, пан Хронометр, і не дозволить якомусь зайді зруйнувати тисячоліттями вивірений механізм.

Родион. Він, поза сумнівом, дуже закоханий у Нівею. Давно у неї на гачку. Уже мав би померти, але Морена вирішила по своєму. Треба це використати. Переключити увагу племінниці на землянина. Таким чином план здійсниться безболісно. Яка, врешті, різниця, хто кого кохає? Сила почуттів – примарна субстанція. Сьогодні почуття є, а завтра їх немає. Кому, як не пану Хронометру, знати про це? Одного разу він уже наступав на подібні граблі, але більше не збирається. Поразка загартувала його, зробивши тим, ким він є тепер. Безжальним убивцею чужого часу. Сторожем інтересів Елілля. Зараз цей божок повністю в його владі, і Хронометра це повністю влаштовує. Часовий Монстр боїться тільки Еля, батька Елілля. Але Ель далеко і йому байдуже на Елізіум та елізійські Колонії. Ель створює нові реальності у далекому космосі. Загрався у Першородного Бога, туди йому і дорога.

З чого ж почати? По-перше, треба нейтралізувати Правічного Дуба. Зтравити його зі Змієм. У них одна тактика, але різні стратегії. На цьому і зіграємо. Дуб прагне переродити душу Івана, щоб вивести її на новий рівень і з допомогою неї повернути Еля, а Змій зацікавлений у тому ж, тільки з маленькою вигодою для себе і спільників-Лунатиків. Для нього головне – продовжити Жатву, так само, як і для Хронометра. Елізбанкум повинен працювати, нижчі божества повинні жити, а це укріплення влади часових механізмів. 

Дурним людцям подобається, коли тікають годинники. Це їх так заворожує, що часто зводить з розуму і врешті, вбиває. Ось ассури знали толк у вічному житті, за що і поплатилися власною свободою. Тепер гризуть землю у Тартарії. Ось чому довелося вкотре переписати земну історію, учинивши міжпланетну війну. Позрубувати Правічні Дерева, вигребти верхній шар ассурійської цивілізації і заморозити Північний Полюс. Ассури були надто м’якотілими і благородними, пожаліли земну експериментальну расу і забажали поділитися з нею таємницями власного безсмертя. Вчинили заколот проти Еля. Такий собі бунт на кораблі. А це нікому не прощається. Експеримент повинен тривати, щоб там не було. Так і прозвітуємо Еліллю. Цей жадібний до чужого часу і насолод, божок, зовсім втратив пильність. Жує золоті яблучка і навіть не замислюється, що було б, якби пан Хронометр не начиняв їх дармовим часом. Зовсім голову втратив від почуття власної безкарності.

На Елізіумі безлад, а йому байдуже. Туристи шастають узад-вперед, порушуючи часовий континуум; тотальні вбивства через найменші дрібнички; спекуляція на елізійських яблуках; крадіжки з Елізбанкуму. Дійшло до того, що Песиголовці голови піднімають, а найманці повинні коритися наказам системи, а не чинити змови за спиною роботодавців. Скоро ассурів повипускають. Куди це годиться! Анархія – мати порядку. Але стоп. Відволікся від теми. Про що це він?

А, Стрілець. Треба терміново підкрутити йому годинник. Нехай думає, що у нього ще залишився час, але дуже мало. Психологію жертви ще ніхто не відміняв. Нехай боїться. Очікування смерті – гірше самої смерті. Щодо Родиона, усе вирішено.

Все. Час зайнятися Правічним Дубом і Змієм. Тріснути їх одне об одного. Нехай не заважають розставляти часові пастки.

********************************

Родиону не пощастило. Його відправили на висілки. Ще одне астральне відрядження і буде скандал. Він на таке не погоджувався. Повний треш. Спочатку Нівея, потім нещасний випадок, тоді лікарня, тепер взагалі здурів. Може, це побічний ефект від вживання знеболювальних? Час переставати їх приймати, бо не доведи, Господи, перетвориться на овоч. Кому він тоді буде потрібен? Матері? Так вона увесь час у відрядженнях. Взагалі останнім часом перестала відвідувати. Щось не схоже, що причина всьому – робота. Бо після кожного повернення, вона телефонує з таким радісним виглядом, ніби Бога за бороду схопила. Можливо, вітчима приведе? Оце уже ні. Ні за які гроші. Коритися чужому дядьку і ходити по струнці? Іноді треба вміти ставити крапку, бо три крапки можуть убити душу. В голову вкрадається сторонній голос, що наполегливо нашіптує вбити усіх. А ще голос злорадно гундосить, що Родик заслужив таке витончене покарання. Та цить ти, приспана совісте!