Стражденне безсмертя

Його свідомість стала мертвою, він став черепом, у якого іскрився погляд. Захід сонця та північний місяць не могли гріти його душу. Він грався зі смертю, а вона гралась з ним. Якщо справи йшли погано, він міг голодати для експерименту. Якщо добре, то вино лилось річкою. Не жалів нікого й нічого, ніякого співчуття не викликав і не випромінював. Холодний погляд, який роз’їдав граніт, з очей текли сльози, а в очах був вогонь, який був готовий пожерти увесь світ.

Йогонес де Сіленціум

Подобається

#4793 в Сучасна проза
#4991 в Різне

У тексті є: свідомість, страждання, біль

Відредаговано: 06.06.2018

Додати до бібліотеки

Поскаржитись