Розділ 30. План

— П'ять днів минуло, — сказав Горицвіт, коли всі зібралися в його кабінеті вранці. Сонце ще тільки піднімалося над Горою, і кабінет був залитий тим блідим, майже прозорим світлом, яке буває тільки на світанку. — Я знаю, що ви детально працювали над планом і досягли певних результатів. Прошу, розкажіть, що саме плануєте робити.

Він сів за стіл, і вперше за багато днів у його позі не було звичної настороженості — тільки терпляче очікування.

Луїс підвівся й розклав перед собою кілька акуратно списаних аркушів пергаменту.

— Дякую, директоре.

Він обвів поглядом присутніх — Смарт, Гірку, Бортника, Хруста — і врешті зупинився на п'ятьох друзях, що стояли трохи осторонь.

— За ці дні ми провели кілька дослідів і дійшли висновку, який спершу здався нам проблемою, а потім виявився розв'язком. — Він зробив паузу. — Сила Аріадни не піддається простому розподілу. Ми перевірили: срібло, ланцюги, будь-яка форма магії, пов'язана з Межею, підкоряється не силі як такій, а волі. Її волі. Без дозволу Аріадни навіть найсильніший із нас не зможе скористатися жодною часткою цієї магії.

Смарт нахилилася вперед.

— Тобто розподіл ресурсу неможливий?

— Можливий, але він не дасть бажаного результату, — підтвердив Луїс. — Нам потрібен розподіл її влади.

У кімнаті запала тиша.

— Ми пропонуємо, — продовжив він, — розділити не саму силу, а право вирішувати, коли й чи можна нею користуватися на найвищому рівні. Базовий захист — той золотий бар'єр, який ви всі вже бачили, — залишається. Він належить Аріадні, спрацьовує сам, коли їй загрожує небезпека, і жодних змін тут не буде.

Він перегорнув аркуш.

— Але все, що виходить за межі простого захисту — руйнівна сила, відкриття порталів, будь-яка свідома дія найвищого рівня, — відтепер вимагатиме одностайної згоди всіх п'ятьох.

— Усіх п'ятьох, — повторила Гірка, переводячи погляд з одного підлітка на іншого.

— Так. Каспіана, Тесея, Елоїзи, Ліри — і самої Аріадни.

Бортник насупився, погладжуючи вуса.

— Але всі вони — діти. Невже немає дорослих, які могли б прийняти цю відповідальність?

— На жаль, немає.

— А якщо один із них захоче діяти, а решта — ні?

— Тоді нічого не станеться, — відповів Тесей. — Рішення не активується без згоди всіх п'ятьох. Тільки за умови одностайності й фізичної присутності.

— І це, — додала Ліра, — означає, що навіть Аріадна більше не може вирішити щось сама. Якщо вона захоче зробити щось необдумане — а ми всі бачили, до чого може призвести страх чи відчай, — четверо інших зможуть її зупинити.

Хруст мовчки слухав, і вперше за весь ранок на його обличчі з'явилося щось схоже на схвалення.

— А якщо хтось із вас опиниться далеко від інших? — запитала Смарт. — Що тоді?

— Тоді рішення не спрацює, — сказав Луїс. — Це не просто формальність. Потрібна фізична присутність усіх п'ятьох в одному місці й фізичний контакт — не слово на відстані, не намір, а дотик.

Він подивився на Горицвіта.

— Це означає, що ніхто з них не може діяти імпульсивно наодинці. Але це також означає, що система вразлива, якщо хтось спробує розділити їх фізично. Як на мене, це чесна ціна за те, щоб усе не трималося на одній особі.

— Є ще одна проблема, — додав Луїс після короткої паузи.

Смарт підняла очі.

— Яка?

— Ми не можемо перевірити, чи рішення особисте, чи це чиясь маніпуляція. Але якщо Аріадна буде використовувати бар'єр під час контакту, то ця проблема може бути вирішена.

Хруст кивнув.

— Це добре.

— І ще одне, — додав Луїс.

Він дістав із папки черговий лист і поклав його на стіл.

— Ланцюги, — усміхнувся Луїс. — Але не зовсім ті, які ми бачили під час відкриття Межі.

Він подивився на дітей.

— Срібна магія вже показала, що може реагувати на зв'язок між вами п'ятьма. Тому під час ритуалу кожен із вас отримає срібний ланцюг. Він не утримуватиме простір і не відкриватиме порталів. Його завдання — зафіксувати вашу спільну волю. Ваше єднання.

— І що він робитиме? — запитала Елоїза.

— Якщо всі п'ятеро погодяться, срібло замкне зв'язок. Якщо хоча б один відмовиться — нічого не станеться.

Ліра схилила голову набік.

— А якщо хтось просто скаже «так», але насправді не погоджується?

— Срібло не прийме таку згоду, — відповів Луїс. — Потрібна справжня воля.

Аріадна подивилася на своїх друзів. На Каспіана, який уже явно був готовий погодитися. На Ліру, що все ще уважно обмірковувала кожне слово. На Елоїзу. На Тесея.

Вона більше не почувалася так, як тиждень тому.

Тоді здавалося, що весь світ намагається вирішити за неї, що їй дозволено, а що ні.

Тепер це було інакше.

Це рішення вона приймала разом із ними.

— А якщо ми всі погодимося? — запитала вона.

Луїс подивився на неї.

— Тоді ваша магія стане спільною відповідальністю. Не спільною силою. Аріадна залишиться джерелом. Але рішення про використання найвищого рівня її магії більше не залежатиме тільки від неї. І ви відчуватимете коливання цієї магії.

Аріадна повільно кивнула.

— Тоді я згодна.

Горицвіт уважно подивився на неї.

— Аріадно, ти точно цього хочеш?

Вона виступила вперед.

— Так. Я більше не хочу бути єдиною, хто вирішує, коли світ у безпеці, а коли ні. Я довіряю їм.

Каспіан поклав руку їй на плече.

— І ми тобі.

Смарт подивилася на них довго. У її погляді вже не було колишньої підозри — щось інше, ще не назване, але вже не вороже.

— Що ж, — сказав Горицвіт, підводячись. — Тоді нам залишається лише підготувати ритуал.

Він узяв лист зі срібним ланцюгом зі столу й уважно розглянув його.

— Але перед цим ми ще раз перевіримо всі можливі наслідки. Якщо ми справді створюємо зв'язок між п'ятьма людьми, я хочу бути впевнений, що ми розуміємо хоча б основні правила того, що робимо.