Перетворення

 Циганський барон йшов витоптаною дорогою в лісі.  Хоча він і не бачив того, кого прикликав, але кожною клітинкою тіла відчував пристальний погляд. Коли йому це набридло, циган зупинився i сказав:
- Покажись уже. 

 З розрізшихся, давно не проріджених людською рукою заростей, абсолютно безшумно вийшов Страж. 
- Ти даси мені з ним поговорити. - почав батько - Даси врятувати. Якщо не тiло, то хоча б душу. 
 Дерев'яна скульптура кивнула в знак згоди. 

 Старший циган пішов далi. Вийшовши  вiн минув  стару, вже розвалившуся огорожу, i зайшов на територію покинутого заводу.  Місце це було i так відоме як пристанище різного роду гопоти. Але старий комплекс був доволі об'ємним, i шукати людину було заняття безперспективне. 

 Слідуючи указанням вижившого хлопця, барон став підійматися по старих, вже місцями обвалившихся сходах на другий поверх.  Звертаючи за рiг, вiн почув запах багаття. 
- Прийшов старий. - почулося за рогу.  
 Пройшовши, вiн побачив свого сина. Стоячи біля вогнища, вiн явно тремтів вiд холода 
- Синку ...
- Чого тобі? 
- Дозволь тобі допомогти. 

 Хлопець засміявся. 
- Менi не потрібна твоя допомога. Ось з цим - вiн приставив до батька металеву руку - я непереможен. 
 Барон закатав рукав. Вся рука до ліктя, була вже металевою. 
- Знаєш що з тобою далi буде? 
- Ну давай , просвiти. 
- Метал покриє все твоє тіло. Ти будеш що дня вмирати тисячу смертями , і не вмреш жодною. Поки ще не пізно, дай врятувати хоча б душу...
- Йди до біса !!!- закричав молодик. Вдаривши металевою рукою батько по головi, додав переступаючи через тіло - Пень старий. 

 Але йшов вiн не довго. На руку потрапила кров батька. Спочатку все тіло стало нестерпно пекти, потім горіти. Несамовитий крик болю вирвався з вуст цигана. Впавши на підлогу, вiн втратив свідомість. 
 Коли прийшов до тями, то побачив що все тіло ,до останнього кінчика волосся стало металевим. I тут біля дверей з'явився Страж. 

 Поки барон використував останній шанс врятувати сина, Страж пішов до місцевого озера. Зайшовши по коліна в воду, вiн почав втягувати в себе вологу. Вийшовши, чавкаючи , попрямував до руїн. 

 Піднявшись на другий поверх, i зробивши декілька кроків, вiн побачив хлопця який вже повністю був металевим. Трохи далi побачив барона, з пробитою головою. Проливши рідну кров, хлопчина прискорив своє перевтілення. 

 Не встиг Страж відвести погляд, як метал врізався в нього. Металевий рубав, колов, різав. Тріски з Стража летіли у всiбiч. Зібравшись , Страж схопив за голову свого противника. Надавив на очі, став передавати накоплену воду. 
 Металевий закричав.  Iржа з середни стала роз'їдати хлопця, до поки вiн не розпався на попіл. 

 Підмітаючи подвір'я, господиня магазину вiдчуда крижаний холод в себе за спиною. Розвернувшись, вона побачила Стража, повернувшогося на свій пост.