Звільнення

  В лікарні райцентру, поруч з головним лікарем, вiн же хірург, стояв  глава місцевих циган. 
- Слухайте бароне, те що ви просите це виключено. 
- Мені потрібно до нього зайти. - вкотре повторював барон.  
- Що ви там хочете побачити ?!! Обпалений шматок м'яса? Вiн же спалахнув так, наче його бензином з голови до п'ят облили. Коли вiд шоку в нього серце зупинилося, його ледь відкачали. Як i другого, з металевою рукою. 

- Я не дивитися йду. 
- Слухайте ромале -  в хірурга, після двох складних операцій, починали  здавати нерви - чешіть звідси.  
 Розвернувшись  головний лікар пішов до себе в кабінет. Як тільки двері зачинилися, медсестра, яка весь час стояла біля стіни, пішла коридором. Під мигнувши барону, кивнула на сходи. 

 Обернувшись по сторонам, побачивши по заду парочку лікарів, якi обговорювали не типовий випадок, пішов слідом. Спустившись між поверхами став до медсестри. 
- Слухайте барон. Зараз лікар піде висипатися. Складна операція, i не одна. До того ж в нас i одна рідко буває. Як тільки він піде, я вас впущу. Але - медсестра потерла два пальці, в досить красномовному жестi. 
 Барон зняв перстень з своєї руки ,i поклав в долоню медсестри. 

 Коли головний лікар пiшов, барона, як i обіцяла впустила медсестра в палату. Перемотане  тіло, лежало в тлiючих бинтах. Жар вiд нього було відчутно навіть в коридорі. 

 Барон підійшов до ліжка. Знявши з себе срібний хрестик, вiн поклав його на чоло. Перебинтований отямився. Вiн різко кинувся до барона, але дві срібних монети, покладені на тильну сторону долоні,  повністю знешкодили його. Руки , момо волi господаря схрестилися на грудях. 

- Е ні хлопче. Мене ти за собою не потягнеш.  
 Поклавши руки на хрестик, циган вдавив юнака в подушку. Почав читати "Отче наш". Юнак лежав смирно, не в змозі поворухнутися. На "Амінь" його тіло обм'якло, перестало нести жаром, а серце спинило своє биття. 

- Йди з  миром - сказав барон, закриваючи очі, тепер вже остаточно вмерлому - Моему синові, так не пощастило.