Страж

 Останній день бабиного літа повністю виправдовував назву. Пильно, жарко, душно. Здавалося лiто, за один останній день, хоче видати весь запас тепла. 

 Господар невеличкої сільської крамнички, покривав лаком подаровану його закладу, дерев'яну статую. Чоловік, який уже завершував роботу, почув гуркіт авта. Зробивши останній мазок, вiн розвернувся.  

 По мірі приїзду, транспортного засобу, піднялася курява. Коли пилюка вляглася, господар крамниці побачив видовище, яке його завжди тішило. Зі старого, допотопного Запорожця, незграбно вибирався чоловік.  

 Це був кремезний, середнього росту чоловік, з довгим, вугільно чорним волоссям. Його яскраво червона сорочка у квiточку, ще до смаглявого лиця видавала його національність. 

- Здоров ромале!!!- привітався господар, підходячи до чоловіка. - Завжди дивувався - кивок на авто, тиснучи руку - як ти туди тільки влазиш? 
- I не кажи - вiдповiв циган показово розминаючи спину - Але воно ж знаєш краще погано їхати, чим гарно йти. 

 Вони обидва посміхнулися. Але в наступний момент посмішка зiйшла з вуст приїзшого. 
- Я до тебе. Кінець місяця...
- Слухай, не варто. Зараз в усіх справи не дуже.
-  Якраз таки зараз варто. Справа принципу. 
- Тоді прошу. - господар гостинно пропустив вперед гостя.  
 Підходячи до дверей крамниці, циган зупинився. Посміхнувшись  сказав.
- Стоїть на посту. 

- Як бачиш. Якраз перед приїздом його трохи оновив. 
- Це добре. Вiн гарно послужить. Ну ходiмо. 

Зайшли в середину. За прилавком стояла маленька, чорнява жіночка. 
- Добро дня пане бароне. 
- I вам панi доброго. - вийшовши зітхнув - я розрахуватися. 
- Ну що ж - жіночка дістала шкільний зошит, де записувала всіх боржників. Де записувала всіх жителів села. 

- Тільки от грошей не має. Але - вiн дістав з кишені старовинної роботи скриньку - Тут наші родові цінностi. Лишаю їх в заклад
- Слухай ромале - почав чоловік - ми ж не вимагаємо прямо зараз "гроші на бочку". Можем i почекати. 
- Це справа принципу. 
- Ну тоді - втрутилася жінка - ми їх продавати не поспішатимемо. Коли зможете, викупите. 

  Виходячи з крамниці, циганський барон зупинився біля статуетки. Фігура чоловіка, спортивної зовнішности, з оголеним торсом, повністю висiчена з дерева. В усілякому разу, всім так краще думати. 

 Придивившись, вiн побачив темний вогник в очах  фігури. Печально видихнувши, звернуся до статуї: 
- Знову стоїш, i нічого не можеш зробити поки кров безневинна не проллється. 

 Діставши пирачинний ніж з кишені, вiн зробив надріз на пальці. Мажучи лоб, сказав: 
- Ти нікого не уб'єш. Вони просто загравшися дiти.

 Уже до зачинення під крамничку під'їхало авто. Вийшли троє явних фанатів року. Довге, чорне волосся. Чорний одяг . Шкірянi безрукавки. 
- Інструмент захопи. - крикнув вiн заднюму. 

 Той вийняв обрiз. Побачивши як зблід його супутник сказав 
- Не дрейф. Зараз цацет візьмемо, касу знімемо, i вiдриватися. 
 - Хлопці ми вже зачинені. - почулося по заду. 

 Головний розвернувся. Побачивши подружжя власників, що виходило з вже зачиненої крамниці. У два кроки хлопець порівнявся з ними i сказав:
- Ми по родовi цінностi - діставши ножа, i приставивши лезо до горла жінки , додав - i по касу. 

 В цей момент , дерев'яна рука, обхопила лезо. 
- Що за ...- почав було вiн, але оживша статуя, другою рукою обхопила руку з ножем.     Очі скульптури налилися чорним полум'ям. Клинок в рухи став нагріватися. Хлопець закричав , намагаючись викинути розжарений метал з руки. Але статуя тримала. 

 Сталь, тільки но бувша смертоносною зброєю, розправленою струєю стiкала на руку. Спочатку спалив шкіру, потім м'язи , лишивши лише обвуглені кістки на мiсці руки. 

 Завершивши з головним, Страж відштовхнув сімейство, i розвернувшись прийняв на себе постріли з обріза. Прийшовши до хлопчини з обризом, обхопив зброю руками. Чин, знов спалахнули чорним вогнем. Обрiз став нагріватися , передаючи тепло людини, до поки вiн не сплахнув чк факел 

 Удар по заду велосипедним ціпком. Наступний. З голови i тулуба Стража полетіли деревинi щипки. Останній з компаніi , замахнувся ціпком. 

 Оживша статуя підняла руку, стисгла  кулак. Ципок вирвався з рук Обвивши шию власника , вона стала душити його. Хлопець впав. В цей момент  Страж їй ж закривав. Розвернувшись до господприв, вин показав глибоку диру, на мисці помазу крови. 

 Розжав кулак, вiн звільнив хлопця з лап смертu. Цiпок спадає на землю, а Страж , під крики прибувших сусідiв, повернувся на свій пост.