64

Потрапивши додому, Тетяна зіткнулася в холі з домробітницею Зіною. Та їй повідала, що Веніамін в лікарні через інфаркт. Тетяна, замість того, щоб тікати з донькою світ за очі, як планувала, їде назад в лікарню до чоловіка. Веніаміну вже було на багато краще і його повинні були виписати через два дні. Тетяна сказала чоловікові, що знає про його мерзенний злочин і що вона йде від нього з донькою. Веніамін не розумів, у чому його звинувачує дружина, а коли почув, про що йшла мова, то схопився за серце. Як буває в таких випадках, люди розмовляють на підвищених тонах, ще й нерви у всіх на межі після трагедії, що трапилася недавно, і ніхто себе не контролює в такій ситуації.

Веніамін став виправдовуватися і картати дружину за те, що вона йому не вірить. Також він звинуватив Агнесу у брехні. Тетяна не хотіла йому вірити.

- Навіщо їй таке робити? - питала вона. - Вона ж ще зовсім дурне дитя.

Веніамін спробував дружині пояснити, що вона з самого приїзду в їх будинок була якоюсь вже надто досконалою, а такого бути не може. Всі діти непосиди і весь час з ними бувають постійні проблеми. А це янголятко жодного разу не дало їм приводу, щоб на неї хоч трохи покричати. Вона завжди все робила правильно і як доросла людина сприймала всі речі і справи.

- А пам'ятаєш той випадок з щеням? - запитав Веніамін. - Я думаю, що це вона зіштовхнула його з другого поверху. Пам'ятаєш, вона навіть не плакала за ним і ні хвилини не горювала за цим пухнастим, маленьким дивом. Я навіть сам розплакався, коли побачив його бездиханне і закривавлене тільце біля стіни будинку.

- Вона була ще маленькою, щоб розуміти такі речі, - спробувала захистити Агнесу Тетяна.

Веніамін весь час тримався за серце, але Тетяна цього не помічала, надто вже вона була збудженою.

- Тебе не було на похороні нашого хлопчика, - продовжував він, у нього очі стали вологими від сліз. - А я там був! І я бачив, що Агнеса і сльозинки не пролила за ... А навпаки її очі посміхалися. Я це бачив! Вона придумала всю цю історію, щоб у тебе трапилися передчасні пологи і щоб наш хлопчик не вижив.

Після цих слів Веніамін скрикнув, тримаючись за серце, і тут же замовк.

Далі Тетяна Ігорівна пам'ятала погано, що відбувалося: похорони чоловіка, слова розради подруг і знайомих, а в голові творилася метушня, і хаотичні думки весь час не давали їй спокою.

Полковник попросив принести йому склянку води. Я швидко погодилася прислужитися йому і попрямувала на кухню, тільки зараз помітивши, що я була в піжамі. Хоча б хтось мені натякнув, що я непристойно одягнена, особливо, Муся. Це ж вона мене витягла з ліжка. Невже вона не помітила, у що я була одягнена? Хоча якщо врахувати той факт, що я сама не помітила цього, то Мусі частково можна пробачити її помилку.

- Доша, обід тільки через годину, - зустріла мене ввічливо Аня на кухні. - Нічого собі перебивати апетит всілякою гидотою.

- Аня, ти, як завжди, в настрої. Я тільки за водою для Сергія Петровича. У нього сушняк.

З дозволу головного правоохоронця нашої кухні мені видали стакан води, і я пішла назад в зал. Полковник випив води і продовжив розповідати.

Після похорону чоловіка Тетяна впала в депресію на цілий рік. Вона так і не знала, де зарита правда. Агнеса як завжди була милою, немов янголятко, і Тетяна ніяк не могла повірити в те, що ця дівчинка набрехала їй про весь той жах, щоб позбутися від ще не народженого брата. З іншого боку, Тетяна також не вірила в те, що Веніамін поглумився над маленькою дівчинкою. Вона його знала все життя, вони прожили разом двадцять років у щасливому шлюбі. Він на неї жодного разу не підвищив голос, тим більше не підняв руки. Якби не її краща подруга Христина, то Тетяна б продовжувала волочити сіре і нудне життя. Крися вмовила Таню зайнятися бізнесом її покійного чоловіка, а то справи на фірмі почали погіршуватися, і їй загрожувало розорення, якщо негайно не вжити заходів. Ось, так і з'явилася в світських колах відома і дуже успішна бізнесвумен, пані Рибакова. Тетяна з головою поринула у справи, тому бувала вона вдома не часто і бачила Агнесу тільки вранці і ввечері за столом. Словом, від їх колишніх ніжних відносин залишилися тільки спогади.

Коли Агнесі виповнилося п'ятнадцять, вона закохалася в Андрія, сина Христини. Дев'ятнадцятирічний хлопець відповідав їй взаємністю і у них закрутився роман. У той час як для Агнеси це все було серйозно, то для хлопця була просто чергова гра. Награвшись з нею, він її кинув і відразу знайшов їй заміну. Але Агнеса цього ні йому, ні його новій пасії це так просто не пробачила. Вона напала на дівчину і гарненько ту побила, та так, що та потрапила в лікарню. У постраждалої були два переломи ребер, переламаний ніс і все обличчя в страшних подряпинах. Дівчина була з бідної сім'ї, і грошей на пластичну операцію у них не було, тому їй загрожувала перспектива все життя ходити з понівеченим обличчям, якби в цю справу не втрутилася Тетяна. Вона дізналася від Крисі, що дівчину її Андрія жорстоко побили, і відразу догадалася, що це справа рук її дочки-янголятка. Тетяна насильно відвезла Агнесу в елітний американський коледж, щоб та не причинила чогось ще Андрію. А сама дала гроші на пластичну операцію для постраждалої дівчини.

Тетяна жодного разу не відвідала Агнесу в коледжі за всі сім років її навчання. У неї не було бажання бачити дівчину, яка погубила життя її чоловіка, її сина і її особисте.