початок історії

Усі були не проти тому історія почалась.

« Усе це почалося дуже давно, коли небулою ні машин ні електрики. В одному селі, де всі жили в своїх домах, тримали своє господарство, жив спарий лялькар. Він створював дуже гарних ляльок і продавав їх у городах, хоч на його ляльок був попит серед багатіїв найкращі ляльки він залишав собі. У селі про нього ходили дивні слухи, ніби він доглядає та піклується о своїх ляльках ніби о власних дітях.»

Еее… а можна ближче до страшного- було видно, що дівчині нудно слухати довгий розказ.

Ліля, не перебивай- на відміну від подруги Аліса була зацікавлена і не хотіла, щоб хтось її відволікав.

Хлопець подивився на сидячих у колі і продовжив.

« пройшло багато часу і жителі села почали помічати, що лялькар вже давно не покидав свій дім. Вони почали непокоїтись і один чоловік вирішив піти перевірити, чи все гаразд, але так і не повернувся. Після цього у селі почали відбуватися дивні події. У ночі під вікнами люди чули дитячий плач а на знаходили під вікнами манесенькі сліди. Діти почали приносити до дому дивного вигляду ляльок, які дуже лякали дорослих, а якщо залишити таку ляльку вдома у ночі можна буде почути сміх. Селяни почали розуміти що все це якось зв’язано, тому зібравши групу добровольців вони попрямували до дому лялькаря.»

Всі заворожуючи дивились на хлопця чекаючи епічної розв’язки.

« двері у дім були заперті, але обійшовши двері на веранду виявились відкритими. Зайшовши у темну будівлю єдине що вони бачили це пил який повільно літав по кімнаті сяючи на світу, який з трудом проникав через брудні вікна. Було враження немов цей будинок давно закинули і шукати тут когось нема сенсу, але люди були налаштовані розібратись. Пройшовши на кухню їм відкрилася жахлива картина»

Хлопець замовк, наважуючись розповісти одну з найстрашніших частин цієї історії.

« у столовій був накритий стіл, всюди літали мухи, а в повітрі відчувався запах гнилі. На стільцях сидів лялькар, хлопець який зник і ляльки, багато ляльок які сиділи на стільцях змушуючи натовпи мурашок бігати по шкірі. Два тіла сиділи спиною до чоловіків і не подавали ознак життя. Один з чоловіків наважився підійти і… він закричав, відскочивши від трупа зачепивши стілець, який з грохотом впав показавши всім присутнім жахливу картину»

Він знов затих, виглядало так, немов дійсно пережив це і спогади причиняють йому дискомфорт. Він похитав головою намагаючись розвіяти жахливі образи і продовжив розповідь.

« лице лялькаря було розшите різнокольоровими нитками. Кінці його губ були пришиті так, ніби він усміхався, а губи були пришиті червоними нитками, щоб його рот не відкривався, но саме жахливе це його очі. До них були пришиті чорні ґудзики. Люди одразу вирішили, що, це все чортівня і вирішили спалити це місце від гріху подалі.»

Це справді моторошно- Макс обійняв себе намагаючись втамувати мурашки.

«Усі селяни зібралися та підпалили, дім. Будівля спалахнула моментально а з нутрі почулися крики вмираючих помираючих, хоча у домі не було нікого окрім лялько. Всі вирішили що жахи закінчилися, але вони помилялись. Діти почали зникати. Всі хто затримувався на вулиці до заходу назавжди зникали, а на порозі їх домів знаходили ляльок.»

Вов, в мене мурашки по шкірі- Катя посміхнулась і подивилась на Алісу.

Так, це було жутко- Аліса також посміхалась від цікавої історії.

Ну не знаю, історія якась натягнута- Макс склав руки на груді прокручуючи усю історію в голові.

« Селяни почали ховати дітей в домах, але у ночі до них в двері почали стукати невідомі.»

Ну все Олег, ми зрозуміли що ти вмієш розповідати страшилки- Катя не подавала вигляду, але була до жуті наляканою.

Але той й не думав зупинятись

«ті хто відкривав двері, зникали залишаючи після себе лише ляльок. Тому дітей вчать не відчиняти двері незнайомцям»

Добру, мораль усім зрозуміло закінчуй- голос дівчинки почав непомітно тремтіти.

А хлопець продовжував

« І це все, продовжується по сей день, стукаючи у двері, чекаючи що хтось їх впустить.»

Все Олег. Годі!- Катя вже почала злитися на нечуючого її брата

« а якщо їх впустити. З початку вони будуть грати зі своїми жертвами а потім...»

Олег!- Катя прокричала це підскочила з місця

Да що?- з кухні почувся незадоволений голос Макса