Страшна гроза шумить...
Моя винна, або пригода...
У мить туманної ночі, коли зірки гаснуть,
Моя душа на межі вини та пригоди тоне.
Так чуттєво між двома світами коливається,
Моє серце бродить у сумніві, як нескінченний лабіринт.
Моя винна, як темна таємниця, ховається в серці,
Відлуння минулого, що відмовиться піти.
Але пригода, як магніт, манить своєю солодкістю,
Запрошуючи мене у світ невідомого та свободи.
Так хай винна стане моїм компасом, що веде мене,
А пригода - вогнем, що розпалює почуття й мрії.
Нехай мої кроки тремтять, але йдуть без коливань,
Бо в моїй душі живе відважна пригодницька душа.
І так, моя винна й пригода зливаються в одне,
Ткаючи історію, що пишеться вітрами та зірками.
Нехай життя виграємо, забуваючи про усі гріхи,
Бо винна й пригода - це лише крила, що надають нам волі.
#793 в Різне
#129 в Поезія
#1016 в Сучасна проза
Відредаговано: 17.02.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
