Вампір моєї мрії

Діти чекали на свого пухнастого друга. - Де наш друг Пан Пухнастик. - спитала Віолетта. 

-Так, де він я вже хочу почути яку ще страшну та цікаву історію нам розповість. - сказав Микита. 

Дітям стало сумно. Їм не вистачало їхнього пухнастого друга. Раптом вони почули якийсь страшний голос. 

-Діти я прийшов випити вашу кров. 

Діти злякалися. Вони закричали.

-Це вампір. - сказала Аліса. 

-Він прийшов випити нашу кров. - сказав Саша. 

Вони тремтіли від страху. Раптом вони побачили Пана Пухнастика в костюмі вампіра. 

-Що злякалися діти. Думали що я вампір який прийшов випити вашу кров няв. - сказала він сміючись. 

Діти засміялися. 

-Ти нас чудово розіграв. Я майже повірив що нас схопить страшний вампір. - сказав Микита. 

-Добре що це ти. А не якийсь страшний вампір. - сказала Віолетта. 

-Знаєте діти не всі вампіри можуть бути страшними монстрами. Деякі з них здатні любити. Вони такі ж люди як і ми. Деякі вампіри можуть бути дружелюбними. 

-Та не вже. - спитав Микита. 

-Так воно і є. Не всі вампіри погані няв. 

-Я щось в це не вірю. - сказала Аліса. 

-Але це правда няв. Про це як раз моя наступна історія. Про закоханого вампіра. Який закохався в звичайну дівчину. Моя історія називається вампір моєї мрії. 

Ви колись чули легенду про венеціанського вампіра. Який колись 100 років тому жив у Венеції. Який не приховував що він вампір. Якого усі уникали. Який був дуже дружелюбним вампіром. Він ніколи ні з кого не пив крові. Він пив кров лише звичайних тварин. Та і їв звичайну їжу як і усі люди. Він був дуже привітний. Він усім допомагав. Сонячне світло йому не шкодило і він міг гуляти в день спокійно. Його звали Антоніо. Йому було двісті років. Потім приїхала сюди дівчина з України. Її звали Іванна. Вона приїхала сюди відпочивати. Він побачив цю черноволосу дівчину з синіми очима та закохався. Він підійшов до неї та привітався з нею. Він здався їй дуже милим. Вона знала що він вампір. Але це її ні трохи не злякало. Вона теж в нюго закохалася. Він її запросив до театру. І вона погодилася. Вони чудово провели час один з одним. Вони багато часу проведели разом. Вони кохали один одного. 

-Ти вийдеш за мене. 

-Так. - вона погодилася. 

Вони ніжно поцілувалися. Колись до міста прийшов страшний перевертень який почав нападати на людей. Антонію почав битися з перевертнем. Це була страшна бійка. Антонію ледве тримався на ногах. Але він все таки зміг здолати перевертня. Перевертень втік та ніколи не повертався. Жителі міста подякували Антонію. І більше не уникали та не боялися його. Потім з'явилася чарівна фея. 

-Зате що ти був чудовую людиною Антонію я виконую одне твоє бажання. 

-Я хочу знову стати людиною. 

-Твоє бажання буде виканено. - сказала вона змахнувси чарівною паличкою. 

Він знову став людиною. Потім Антонію переїхав до своєї коханої до України та одружився з нею. Вони щасливо прожили життя разом. 

-Яка крута історія про вампірів. Цей Антонію і справді крутий. - сказав Микита. 

-Я теж так думаю. Особливо мені сподобалося та частина де він здолав перевертня. 

-Який він хороший вампір. - сказала Аліса. 

-А ще такий люблячий. - сказала Віолетта. 

-Все діти мені вже пора йти. Я прийду ще щоб розповісти вам ще багато цікавих страшних історій няв. - сказав він йдучи.