Дівчина що манить з туману

Діти відправилися на літні канікули в літній табір в Карпатах. Куди їх відправили батьки. Діти зібралися біля вогнища збираючись розповідати один одному страшні історії. Микита збирався вже почати. Як раптом нізвідки появився таємничий рудий кіт. Він дружелюбно дивився своїми топазовими очима. 

-Який ти милий котик. - сказала Віолетта погладячи пухнаштика по голові. Він замурликав від задоволення. 

-Привіт діти мене звати Пан Пухнастик няв. - сказав він лижучи свою пухнасту лапку. 

Діти були здивовані тому що кіт розмовляє. Вони закричали. 

Ти балакаєш. - сказав Саша здивовано. 

Як це можливо. - сказала Аліса. 

Четверо втратили дар мови. Вони були дуже шоковані. 

-Я не простий кіт, а чарівний кіт няв . Я прийшов сюди розповісти вам страшні історії які ви ще не чули. Я побував у багатюх містах. Хочете щоб я їх вам розповів няв . - сказав він з веселою ноткою в голосі. 

-Так хочемо. - сказав Микита радісно. 

Мені теж цікаво їх почути. - сказала Віолетта весело. 

Всі діти зраділи. І хотіли їх почути. 

Тоді я вам розповім моторошну сумну легенду про маленьку Люсі. Моя історія називаєтся <<дівчина що манить з туману. 

Ви колись чули легенду про маленьку Люсі. Її кинув жорстоко коханий. Її серце було розбите. Вона гірко плакала. Вона в одну туманну ніч перерізала собі вени. Вона померла від розбитого серця. С тех пір як з'являєтся туман. З'являєтся привид дівчини перед юнаками. Вона манить їх до себе затягуючи в туман. Після цього вони зникають в тумані назавжди. І про них ніхто більше нічого не чув. Колись один хлопець на ім'я Том гуляв однієї туманної ночи. Раптом він побачив на лавці плачучу дівчину. Вона була низького зросту. Каштанове волосся та сині очі як море. На її милому обличчі йшли слюзи. Він підійшов до неї. Він ніжно обійняв її. Намагаючись втішити. 

-Чому ти плачеш. Що сталося. Чим я могу тобі допомогти. - сказав він милуючись її красою та витираючи слюзи з її милого обличчя. 

Я заблукала. І не можу знайти дорогу додому. Можете мені допомогти. Ходімо зі мною. 

-Гаразд. - він. 

Вони пішли йдучи в тумані. Він був зачарований цією милою дівчиною. Вона взяла його за руки. Вона була вдягнена в старомодну прекрасну довгу синю сукню як і її очі. Вони розмовляли та сміялися. Вона ніжно поцілувала Тома. Туман зник разом із ними. С тех пір Томаса ніхто більше ніколи не бачив. Казали що його забрала маленька Люсі. 

Яка класна історія - сказав Микита. 

Мені сподобалася ця сумна легенда про маленьку Люсі. - сказала Віолетта. 

Яка страшна історія. Я трохи навіть злякався. - сказав налякано Саша. 

-А ви ще раз прийдите до нас біля вогнища, щоб розповісти нам ще страшних історій Пане Пухнастику. - сказала Аліса якій було 11 років. 

Так. Я обов'язково прийду. Щоб розповісти вам ще одну цікаву історію. У мене багато страшних історій. Дивітся щоб ви не втекли від страху. - засміявся Пан Пухнастик йдучи в темряві.