Вони знову зустрілися у бомбосховищі, біля миски з водою.
- Ти знала що буде повітряна тривога? – запитав Страхопудик.
- Звідки я могла знати? – фиркнула Моргана. – Але я завжди відчуваю, як щось летить. Не знаю що саме, літак чи ракета, але точно знаю, що воно летить в наш бік.
- Ти чуєш звук?
- Ні.
- Інстинкт?
- Щось таке. В одну мить, я відчуваю, що буде біда. Тоді я біжу попередити господарів. І я ще жодного разу не помилялася.
- Не може бути. Я тобі не вірю.
- Як хочеш, - Моргана гордовито встала і пішла до господарів.
Страхопудик ніяк не міг зрозуміти: чому Моргана йому подобається і дратує одночасно? Бомбосховище здригнулося і Страхопудик побіг до Тані.
Відредаговано: 22.05.2024