Істоти, що мають крила

Удар

Кривий... Ріг 🙈

Куртка синя на бетоні,
Руки – тихо й врізнобіч.
Не питай сьогодні в долі,
Хто із нею віч-на-віч.

Поряд, зовсім до оскоми,
Лежить хлопець в укритті.
Його сховали з головою
Під мами гіркії плачі.

В віконці круглім, із журбою,
Під фон гучних коментарів,
Дивились я і ти, юрбою,
Як поряд, зовсім, світ дичів.

Якби ж ми були там з тобою,
Якби ж вділили з ними біль...
У нас – із горем, жаль – з виною,
Що знов страждали тут не ми.

04.04.2025

Катерина Лилик

Подобається

#2559 в Містика/Жахи
#5661 в Різне
#1449 в Поезія

У тексті є: містичні істоти, самовизначення, конфлікт інтересів

Відредаговано: 05.04.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись