https://st.booknet.ua/uploads/covers/220/1618957281_22.png
Істоти, що мають крила
Потоп
Де мало б бути дно, там дна не має
Під синім небом ген розлив
Він дише, міниться, стирає
Бринить тим злом тваринний гнів
На дах взберусь, в руках тримаю
Все те майно що встиг схопить
Кульочок, цигарки, айфон з вайфаєм
Вони навряд чи допоможуть жить
На шифері, під палючим сонцем,
Над головою безмежна синь
Свинцем б набити, врагів своїх
Душа моя, не йди, не линь.
Лишись зі мною і бий у серце
Я ворогів завтра згною
Думки й бажання, усе як скельце
З човном, як з зброєю іду.
08.06.2023
#2559 в Містика/Жахи
#5661 в Різне
#1449 в Поезія
Відредаговано: 05.04.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
