Розділ XIX - Вибух

   Усі фігури розставлені. Починаються перші ходи. Але питання у тому, коли проллється перша кров, і яким чином переможець поставить мат супернику? Це може тривати і кілька хвилин, і кілька годин, але закінчитися має однаково. Але реальна війна - не шахи. Реальна війна - це вичікування, напад і перемога, і у кожному сценарії усе по-різному, але фінал є одним, і цим цікаві шахи.
   *   *   *
   Друга ранку.
   14 серпня 2024 року.
   Бобрія.
   Мирна ніч.
   І враз - гул реактивних двигунів - і вибух.
   Завили сирени. Почали працювати комплекси протиповітряної оборони. Чується крик і плач.
   Так почалася війна. Чи не найфатальніша за усю світову історію.
   *   *  *
   Уранці 14 серпня 2024 року Трезенд атакував Бобрію стратегічною авіацією. За нею до кордону посунули танки та БТР. Села, що донедавна здавалися оплотом спокою, стали лінією фронту. Певний час бобрійці оборонялися, але через град бомб і куль змушені були відступати. Першою великою битвою став Бій за Йолокап - промислове серце Бобрії, тут зберігалася чи не половина зброї країни. Трезендці напівоточили 230-тисячне місто о 9:50 ранку. Тоді ж Звірія дає ультиматум трезендцям - або вони виходять з Бобрії і виплачують величезну компенсацію, або Звірія оголошує війну Трезенду. Його ігнорують, тож Звірійська республіка оголошує воєнний стан. Одразу на кількох напрямках трезендські війська перетинають кордон. Котяча держава оголошує війну Трезенду, а Собакія - усьому Потрійному блоку.
   Почалася глобальна війна.
   Увесь світ вибухнув. Почалися локальні війни у багатьох країнах. Хаос поглинув майже усе. ВТБО уже ніхто не слухав.
   *   *   *
   Перші бої між трезендськими і звірійськими арміями відбулися у районі східної Таррської області. Трезендці швидко порушили кордон і обвалили на прикордонні війська свою численну техніку та авіацію, аби вибити їх з позицій. Але згодом на допомогу прийшов 12-ий мотопіхотний корпус та декілька батальйонів. Почався масштабний бій - його назвуть битвою в урочищі Терґандеш. Звірійці заманили авангард Трезенду в вузький прохід між скелями. Навколо - густий ліс. Після нетривалої бійні цілий батальйон трезендців було розбито. Та, коли під'їхали основні сили із 2-ма тисячами танків та БТРів, оборонці вирішили відступити та окопатися неподалік.
   Північніше, у АР Ґдерор теж відкрився фронт. Але звірійці не тільки відбилися - а й прорвалися до самого нападника. Цього разу домінування в повітрі було на користь звірійців. Та далі піти не вдалося - трезендці заховалися в окопах та дотах, і ніщо не могло їх вибити звідти.
   На південь, неподалік Імара теж були бої, але здебільшого позиційні. Сили були рівними, але місцевість важкопрохідна. Здебільшого, південні сили йшли на підтримку Бобрії, де ситуація була дуже поганою.
   За перший день трезендці захопили близько 1/5 Бобрії, та дістали змогу обстрілювати каскади водосховищ неподалік столиці - Сершатеру, що мав 560 тис. населення. Йолокап був майже повністю оточений.
   На сході, в Котії, поки що не почалася війна, хоч і країна перебувала в воєнному стані. Невеликі групи трезендців намагалися пробитися через кордон у Політанії, але безуспішно.
   Та повернемося до Звірії.
   На Таррському напрямку було найгарячіше. Головною ціллю трезендців було позбавити Звірію промисловості та електроенергії. Трезенд хотів будь-якою ціною захопити Тарр. На цей фронт кинули ~130 тис. військових, тоді як захисників було 76 тисяч. Також у трезендців була перевага у чисельності військової техніки та авіації. Ще, почалися обстріли міст Звірії ракетами та дронами-камікадзе. Найбільше потерпали прикордонні обласні центри - Імар, Тарр, Гертербург, Ед-Дай, і навіть по Ран-рі-Ріву намагалися, проте через географічне положення ці спроби були марними. Проте головній стратегічній цілі - Тарру - діставалося найбільше. Щодня десятки ракет намагалися поцілити у місто. Прямих бомбардувань не було завдяки ВПС Звірії, що героїчно захищали фронт з повітря в нерівному бою.
   Та й Трезенду діставалося - цілями Звірійців здебільшого були газові та нафтовидобувні підприємства у Сааштії та Політанії. Ще й столиця була у 220 кілометрах від кордону, що робило її ідеальною мішенню, оскільки майже усі ППО-комплекси були на фронті.
   Та, неочікувано, у Котії висаджуються собакійські та трезендські війська, обійшовши системи оборони. Відкривається новий фронт війни. Котія не має прямого кордону з Звірією, тож оборона дається важко. У відповідь котячі ракети накривають нафтові промисли у Трезенді. Ціна палива підскочила. Флот Котії починає обстрілювати Шарґарел - столицю Собакії. Та ВМС Собачої держави протидіє їм. У результаті ряду операцій столиця котів Фелінтектумке опиняється під загрозою. Трезенд стваить ядерний ультиматум - або країна капітулює, або зазнає ядерного удару. Проте, коаліційні війська розслабилися, думаючи що воювати проти Котії уже не доведеться, і коти бачать у цьому можливість. Усі сили були кинуті на обстріл ворожих позицій. Усе ж таки вдається відкинути собакійців та трезендців та оточити 50-тисячне військо.
   У Бобрії ситуація дедалі гірша. Більшість підприємств та зброї вивезли з Йолокапа, який пав 27 серпня. Слідом трезендці попри героїчну оборону бобрів із допомогою звірійців захопили Кувій та Онтарів, опинившись за 50 кілометрів від Сершатера. Бобрійську столицю теж не щадили, та бомбардували навіть цивільні об'єкти. Також активно обстрілювалися водосховища.
   *   *   *
   Початок війни був раптовим і безжальним. Обидві сторони мають рівні сили, тому кожна перемога супроводжується великими втратами. Чи зможе Звірія втримати свою незалежність? Чим закінчиться, врешті-решт, ця війна?
   *   *   *