Історія "Зелених очей"

1.2

Жовтень

Вони зустрілись між холодними осінніми ранками, коли важке, мокре повітря дарувало світанки. Їхня зустріч не була забаганкою, всього лише гра долі. Вони жили по різні майданчики гри, але у життя були свої козирі.

 Вони не знали один одного зблизька, хоч їхня зустріч була надто ясна. Вони зрозуміли один одного з першого дня. Вони вперше на одинці, тут самі, навколо тиша, лиш вони та нитки що в'яжуть їхню долю, але вони того не зна. 

Я впевнена - вони обоє, вважали що зіграли в долю і то лише на певну пору, а потім чужими стануть знову, залишивши приємний слід.

 Їхня розмова линула - як то вони знайомі з тьми століть, і почуття зближення з'явились ще в першу мить, мить коли побачила твій погляд як блакить.

 Вони сміялись і балакали, не відчуваючи відлік часу..

День за днем, слово за словом, кидали між собою погляд, погляд що не зрозуміє ніхто, бо ніхто не зна любові справжнім, бо справжню знаю тільки я і ти.

 Вони завжди разом і з посмішкою на обличчі, ділили кожну хвилину життя, разом були як ті квіти, що отримали сонця проміння, ділили життя на двох, кожну радість і кожну проблему, горіли бачачи один одного, і для цього жили.

Які б проблеми не були, вони нитку не розривали, гріли, жаліли й любили, але не покидали!




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше