Історія "Зелених очей"
Вступ "Вона" 1.1
Вона була струнка й висока, вродою наділена, але її характер з роду... Не була вона людям милою, оскільки була розумною і самостійною. Не потребувала людей біля плеча, бо була духом сильною, вважала людей як шнурки в кросівках "змінними".
Була холодна і цікава, людям подобалась всяка її екстравагантність. Та досягти її уваги було найпроблематичніше. Квіти, компліменти всякі, довгі романи та журба, не її то стиль оманий, була для цього висока. Хтось дарував подарунки дорогі, чи то хай намисто, діаманти, все одно зазнавали вони біди, невдачі.
Гуляла під дощем на холоднім, осіннім повітрі. Всі бачили її холод, ніхто не бачив душі. І це все холодної осені, коли зашпари кусають пальці, щодня дощі, сум навіює щоранку запах туги.
Грілась лише чаєм, не більше, а навіщо щось ще. Любила солодке з'їсти, щоб розвіяти однотонні сухі дні. Не любила нікого, краще час на самоті.
Мала зелені глибокі очі й манери тонкі, іноді милі, іноді різкі. Гуляла осінніми днями допоки не зустріла її, свої сонячні промені, що зігріли, пройшлися по її холодній шкірі.
Відредаговано: 28.05.2023
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
