У кожній ноті — Ти.

«Гітара — це інструмент, але в руках гітариста вона стає продовженням його серця.»

•Сергій.
 

    У світі, де сни та реальність сплітаються в невидимий узор, я почав своє перше подорож до свідомого пробудження. Це було в дитинстві, коли мені виповнилося 13-14 років. Саме тоді, у темряві ночі, я вперше усвідомив, що перебуваю у сні. Спершу це відкриття стало шоком — мене негайно викидало з цього іншого світу, пробуджуючи у звичайному ліжку. Але щось у мені прагнуло повернутися, навчитися контролювати цю силу.

    Мої наставники — провідники розуму — приходили до мене різними шляхами. Вони не лише відчиняли двері до нового світу, але й навчили підкоряти реальність своїй волі. З кожною новою зустріччю мій розум ставав гострішим, а воля — непохитнішою. Я зрозумів, що воля несвідомої людини легко ламається, але той, хто навчився контролювати себе у сні, стає невразливим. Кожна спроба зламати такого стає лише кроком до його зміцнення.

   Момент переломний настав, коли я, якимось дивом, побачив свої руки у сні. Це було як запалити свічку в темряві — світ навколо раптово став чітким і реальним. Щоб закріпитися у цьому світі, я мав постійно дивитися на свої руки, як на якор, що тримав мене у іншому вимірі. І чим більше я підкоряв реальність сну, тим крихкішим ставав навколишній світ. Чим сильніше я вірив у реальність цього сну, тим яскравішою і більш відчутною ставала сама реальність.

   Божий дар — можливість пізнати себе через сни. Це мова, яка промовляє до нас на рівні, що виходить за межі звичайного уявлення. У реальному світі Бог спілкується через події, у снах же це відбувається безпосередньо, в найтонших відчуттях і переживаннях.

   Часом ці свідомі сни перетиналися з реальністю, як хвилі, що на мить накладаються одна на одну. Наприклад, у грудні 2021 року мені наснилося, що я зустрів Надю Дорофеєву. У тому сні вона розійшлася з Дантеcом — і через пів року це стало реальністю. Наступного дня, на дні народження у Вані Дорна, я познайомився з Позитивом, і ми стали близькими друзями. Наші шляхи перетиналися майже щотижня, доки не почалася війна. Тепер Діма випускає альбом під лейблом “Помітні”, і вся команда залітає на наш концерт.

   З кожним новим сном мені відкривалися нові горизонти. Артисти, яких я бачив у снах, були реальними, як і я сам. Постійна практика з квінтесенцією стихій у тілі, згідно з метафізикою Платона та Аристотеля, допомагала мені впливати на зовнішній світ. Я багато часу присвячував фізичному розвитку, вправлявся у грі на гітарі, співав. Усе це разом створювало потужний вплив на реальність.

   Так, як я вчився будувати реальність сну, тепер я вчуся впливати на цей світ, у якому ви читаєте ці слова. Музика — один із фундаментальних методів впливу на суспільство. Через звук, який має власну історію ще з часів Єгипту, де її записували жестами. Ті, хто володіє цією мовою, здатні змінювати не лише каміння, але й людську свідомість.

   Все є вібрація. І тепер я хочу, щоб ви відчули вібрацію свободи розуму, яка досягається підкоренням почуттів і думок своїй волі. Адже багато хто з вас живе, працюючи думками не для себе. Ви заплутані в ілюзіях і нав’язаних бажаннях. Секрет простий: концентруйте свої думки на тому, що ви дійсно хочете.

   Але більшість із вас концентрується на тому, що вам нав’язують. Моя творчість має на меті звільнити вас від тих, хто живе за ваш рахунок, не даючи здійснити ваші справжні бажання. Ця сила, використовуючи всі засоби масової інформації, нав’язує бажання, що знищують вас, перетворюючи на рабів ілюзій.

   За тиждень до нашої подорожі за кордон Вона сниться мені. Щаслива, усміхнена, біля басейну у блакитному купальнику. Я не міг відірвати погляду від дівчини. Вода стікала з її світлого волосся, залишаючи вологі сліди на плечах. Її блакитний купальник підкреслював м'які контури тіла, ніби створений спеціально для неї. Вона стояла біля басейну, витираючи обличчя рушником, і на мить подивилася в мій бік.

   В наших очах зустрілися сонячні відблиски, і її усмішка розквітла, як перша квітка весни. Ця усмішка була такою щирою, що змушувала все навколо виглядати яскравішим. Я відчув, як серце пропустило удар, коли вона знову подивилася на мене, ніби запрошуючи підійти ближче. Вона випромінювала теплоту і спокій,  раптом зрозумів, що весь світ може бути тільки тут, біля цього басейну, поряд з нею.

   Як я за нею сумував…Ми обоє були в підлітковому віці, коли життя починає набирати обертів, а дружба стає чимось особливим і неповторним. Я, високий і трохи незграбний, з розкуйовдженим волоссям, яке постійно падає на очі. Я завжди був у русі, любив спорт і пригоди, але поруч з нею ставав спокійнішим, ніби її присутність врівноважувала його енергію.

    Рената — трохи нижча за мене, з довгим світлим волоссям і ніжними рисами обличчя. Її очі — теплі і добрі, блакитні з золотистими відтінками, які завжди здавалися проникливими. Вона мала тихий, але впевнений характер, любила читати і мріяти про майбутнє. Хоч вона була спокійнішою за мене, їй подобалася моя сильна енергія, і вона часто сміялася з моїх жартів, навіть коли вони були трохи недоладні.

    Ми могли годинами говорити про що завгодно — від улюблених книг і фільмів до того, що їх турбувало чи радувало в житті. Інколи ми просто сиділи поруч, не обмінюючись словами, але відчуваючи глибокий зв'язок і розуміння. Ми довіряли один одному свої секрети і мрії, знали, що завжди можуть покластися один на одного.

    В один вечір вона сиділа навпроти мене, обіпершись на подушки, і уважно слухала, як я граю на гітарі. Її очі були сповнені цікавості та ніжності, вони дивилися прямо в мої, і я відчував, як у грудях закипає щось тепле й приємне. Кожна нота, яку я видобував з гітари, здавалася особливою, бо я грав саме для неї.

   Її довге волосся спадало на плечі, а усмішка, така легка й невимушена, підсилювала відчуття, що все на світі зараз у гармонії. Я боявся зробити помилку, не через те, що вона могла б це помітити, а тому, що хотів, щоб цей момент був ідеальним.