«Батьки, які підтримують один одного, дають своїм дітям урок про те, що любов є найважливішою.»
Дніпро.Пʼятниця.19:00.
Автор.
Концерт — це як магічний ритуал, де музика стає серцем вечора. Зал заповнює м'яке світло, яке грає на стінах, створюючи атмосферу очікування. На сцені – музиканти, мов чарівники, готові перевтілити ноти в емоції.
Перше вступне акорди звучать, і весь зал завмирає в тиші. Виникає відчуття, що час зупиняється, і кожен звук проникає в душу. Музиканти, зосереджені й натхненні, ведуть глядачів в подорож через звукові пейзажі, від трепетних мелодій до енергійних ритмів.
У перервах між композиціями публіка не може стримати аплодисменти, які звучать, як святковий вибух. Очі сяють від захвату, а усмішки – це найкращий відгук на чарівний виступ. Музиканти на сцені відчувають цей взаємний зв’язок, і їхня гра стає ще більш пристрасною, ще більш живою.
Кожна пісня — це новий розділ у книзі, яку створює сам концерт. І коли фінальні акорди згасають, у залі лишається шлейф емоцій, що нагадує про неповторність миті. Враження від концерту, немов коштовний камінь, залишаються в пам’яті, як безцінні спогади про музичну магію, що розгорнулася на сцені.
На сцені стоїть дівчина, і весь зал завмирає від захоплення. Вона мов поетичний образ, що з'явився з мрій. Її рухи плавні й граціозні, кожен жест і рух наче витканий із мелодії. Від сяючого світла, що ллється на сцену, її очі блищать як зірки, а усмішка — як теплий промінь сонця.
Одяг її легко лине в такт музиці — сукня, що переливається від блискучих деталей, які миготять на світлі. Кожен рух створює враження, ніби вона танцює у повітрі, не торкаючись землі.
Публіка затамувала подих, заворожена її артистизмом і щирістю. Кожен її виступ — це незабутня подорож, яка залишає слід у серцях тих, хто мав щастя бути свідком цієї чарівної миті на сцені.
Дніпро. Субота. 15:00.
Друзі, занурені в веселу атмосферу літнього дня, купаються в прохолодних водах Дніпра. Сонце сяє над головами, відбиваючись на гладкій поверхні річки і створюючи блискучі відблиски. Їх сміх і веселі вигуки розлітаються по воді, додаючи живої енергії навколишньому пейзажу.
Один з них стрибає у воду з кручі, залишаючи за собою сплеск води, в той час як інші, радісно плескаючи, змагаються у швидкості або просто насолоджуються плаванням. Хтось грає в м’яч, знову і знову підкидаючи його в повітря, а інші безтурботно плавають або перепливають до невеликого острова, що у далині.
Рушники та пляжні сумки лежать на березі, а унікальні крісла для відпочинку створюють затишну атмосферу на піску. Піщані сліди ведуть до води, де дзюрчать струмки і хвилі. Після купання друзі виходять на берег, обтираються і сідять разом на пляжі, насолоджуючись холодними напоями та легкими закусками. Їхні обличчя світяться від щастя, а спогади про цей день залишаться в серці на довго.
Спогади про цей день, спільні моменти радості і тепла, захоплюють їх, і кожен погляд на воду наповнений задоволенням і спокою. Вода Дніпра тепер здається частиною їхньої дружби, живим свідком веселощів і невимушеного щастя.
•Арія.
Я вирішила подзвонити батькам.
-Маммм, привіт.
-Привіт, зірка.
-Ти її бачила взагалі??? Вона наша бурька)-Сказав тато.
-Ну тааат.
-Шо ти там? Як концерти?-Заритав з цікавістю він.
-Чудово, все просто чудово. Але вже хочу до Вас і до Мегані. Як там вона??
-Ця твоя клята собака погризла мої чоботи і джинси. Забирай її.
-Ахахах, тат, блін, вона ж хорошенька.
-Тобі здається.
-А ще скажи своїй мамі, що я точно заблокую їй усі сайти доставки, мені надоїло кожен день ходити по нову кофтинку.
-Ооо, Арі, як ти думаєш нам треба смарт-холодильник?
-В сенсі?
-Ну він повідомляє, що треба докупити.
-Нахіба він тобі? Жінко, заспокойся вже, дивись спокійно свої турецькі серіали і не замовляй всякий бред.
-Ну надувний човен для рибалки тобі сподобався.
-Да, але туди ледь я один поміщаюсь, які там розміри тих китайців…я не розумію.
-Пхахаахаз, бачу в вас нічого нового.
-Та чого, от вчора був на день народженні кума.
-Да, напився, як не знати хто.
-Не напився я, просто погода така була.
-Дадада.
Зайшла Меланія.
-Ооо, добрий день.
-Меланія ж, так?
-Ти вже всю памʼять пропив на тих день народженнях, привіт, Міл.
-Реально приїжджайте до нас, барбекю зроблю вам, місці всім вистачить.
-8 людям вистачить?
-Тааак, мать, доставай свої сайти будемо замовляти матраци.
-Ну тоді приїдемо) Ахахахпх
-Ви там казали, що збирались на озера. І як?-Спитала я.
-Та чудово, якби твій батько не скинув мене з пірсу в одязі.
-Ну весело ж було.
-Тільки тобі.
-Клаасно, мені сподобалось, кораблі, пірс, набережна. Треба буде тебе звозити.
-Ладно, ми йдемо на вечерю.
-Ти там нормально їсиш хоть? А то так схудала.
-Даааа, мам, пааапа.
-Пака, доць.
#4680 в Любовні романи
#1093 в Короткий любовний роман
#695 в Молодіжна проза
#194 в Підліткова проза
Відредаговано: 27.09.2024