Спільні пригоди й незабутні спогади.

«Краса – це те, як ти себе відчуваєш всередині, і вона відображається в твоїх очах.»

На нічній трасі. Середа. 04:00.

Автор.

Їдучи у сторону Мелітопелю.Темрява ночі огортала дорогу, мов шовковий плащ, що ніжно ковзав по краях тротуару. Ліхтарі, наче зорі, мерехтіли у мʼякому світлі, виливаючи теплі проміні на асфальт, який виблискував під їхнім сяйвом. Тиша дороги порушувалася лише віддаленими звуками автомобілів, що іноді пробивали цю ідилічну гармонію, нагадуючи про існування іншого світу, десь далеко за горизонтами.

Арія сиділа біля Міши. Вони вийшли покурити. Ії обличчя освітлювало слабке світло запальнички, майже ніби місяць випадково зайшов у вихідний балкон. Обережно, зважливо, вона занурювалася в момент, коли

дим витікає зі спокійної вуха її вдовою усмішкою. Розповідаючи факти про Меланію він уточнив, що вона приїде в Мелітополь і до Харкова буде з командою, а потім вони відправляться в Грецію. Додавши, що вона буде жити зі мною. Я була дуже рада, оскільки хотіла краще дізнатись про її особистість. Зайшовши в автобус вони побачили, як усі спала і самі провалились в це царство Морфея.

Мелітополь.Середа.10:00.

Заїхавши до готелю брюнетка побачила Меланію. Її волосся було м’яким і шовковистим, спадало на плечі каскадом світлих локонів. На її обличчі грала легка усмішка, яка додавала їй чарівності та невинності. Її великі, блакитні очі випромінювали спокій та теплоту, ваблячи своєю глибиною та щирістю. Її рожева сорочка була легка, майже прозора, і облягала її тендітну фігуру, мов друга шкіра. На ніжних плечах сорочка утворювала дрібні складки, додаючи образу невимушеної елегантності. Бежеві штани, які вона носила, були з тонкої тканини, вільні та зручні, підкреслюючи її стрункі ноги. Вони створювали відчуття легкості і невимушеності, гармонійно поєднуючись з її витонченим стилем. На ній була біла сумка, яка елегантно висіла на плечі. Сумка була простою, але зі смаком, ідеально доповнюючи її образ. Вона виглядала, наче зійшла зі сторінок модного журналу, але зберігала природність та ніжність, одразу видно, що дизайнерка. Арія підбігла до Меланії обіймаючи, вона була дуже рада цій зустрічі, оскільки спілкуватись лише з 5 чоловіками було нудно. Ні тобі хлопців обговорити, ні серіали, ні макіяж.

-Йдемо в номер, покладемо речі і побіжимо на сніданок.

-Я з тобою буду жити?-Сказала здивовано Меланія.

-Ага, оскільки всім дуже важко витримати Дмитра, він живе сам.

-А можна, щоб Сергій трішечки вечорами сидів у тебе?-З благанням попросила Меланія.

-Тільки трішечки?)

-Ну це вже як вийде;)-Відповів Михайло.

-Можна-Сказала я, пішовши у свій номер.

Готельний номер був сповнений світла, яке м’яко проникало крізь великі панорамні вікна, що займали майже всю стіну. Вікна відкривали приголомшливий вид на море, де хвилі грайливо танцювали на горизонті під яскравим блакитним небом. Світло заповнювало кімнату, відбиваючись від світлих стін, створюючи відчуття простору і легкості. З одного боку ліжка стояли дві тумбочки, на яких знаходилися стильні лампи з теплим, м’яким світлом, яке чудово буде доповнювати кімнату ввечері.На протилежній стіні висіло велике дзеркало в тонкій рамі, яке відбивало світло, роблячи кімнату ще більш просторою. Поруч з вікнами розташовувалась невелика зона відпочинку: два крісла з м’якою оббивкою і невеликий столик зі скляною поверхнею. Дівчата залишили свої речі і попрямували на сніданок, сміючись з того, як Меланія добиралась до готелю.

-Всім добрий ранок кого не бачила.

-Оооо, Мілка, привііііт.-Підскочив одразу Дмитро обіймаючи її.

-Я теж за тобою дуже сумувала, маленький.

-Кх, кх.-Покашляв Міша і ми всі засміялись. За столом віяло теплою і дружньою атмосферою, лише погляди Діми дуже бентежили Арі.

-Дім, чого мені кажуть, що з тобою ніхто жити не може? Це як так?

-Дивлячись хто каже)

-Я.-Відповіла Арія.

-А, тоді сенсу слухати немає.

-Діііім, ну будь трошечки добрішим, я ж тебе вчила.

-Сонце, я лише до тебе можу бути таким;)

-Ну ви взагалі за сильно розігнались двоє.-Сказав строго Михайло.

Меланія підсунулась до нього дужче і поцілувала. Вона сиділа між Дмитром і своїм коханим. Я ж була напроти Нього.

-Які плани на сьогодні?-Запитав Ігор.

-Думаю всі разом підемо на море, ви ж не проти?-Сказав Сергій.

-Всі тільки за!

-Міл, ввечері концерт, ми всі тебе запрошуємо, тебе чекає дуже великий сюрприз)

-Окей, постою з Арією і подивлюсь на Всс.

-Ага)-Всі знали, що Міла буде сама, оскільки Арія буде на сцені, але ніхто не наважився обмовитись.

Після сніданку всі пішли у свої номери. У кімнаті Арії панувала повна дівчача згуртованість вибирання купальників і атмосфера дружби, яка лише зароджувалась.Різкий звук виклику перебив їхній сміх. Телефонувала Марта.

-Арііііі, привіт. Боже, я так скучила, без тебе нудно в Львові.-Промовила Марта.

-Привіт. Я теж дуже скучила, киць.

-Ееее, хто тут за ким скучає???-Відповіла Рі.

-Ваше високосте, ми теж за вами скучили.-Промовила Марі і ми всі голосно посміялись.

-І як наша благородна дама із самої королівської родини??? Знайшла вже якогось гарячого іспанця?-Запитала Арія.

-Не повірите, знайшла. Гонщик,дуже гарячий, втікала від батьків по ночах у його червоне ферарі)

-Оооо, чекаємо деталі!!!

-Пізніше, маленькі, пізніше.

-О, до речі, хочу Вас познайомити. Це Меланія, дівчина Міши і дуже гарна краля. Сьогодні з нею будемо разом розривати танцпол.

-Дуже красиве імʼя і ти сама теж. Я Марта.

-Вауваувау, що у тебе за шампунь? Волосся просто сяє.

-Професійний догляд для блондинок.

-Скинеш назву?) Я Рената.

-Окі, ви такі гарні в милі!! Я в захваті.