Історія Валентайна Гіра
Геніальна ідея
Так і нині, Гір широко розплющив очі та подав першу за годину ознаку життя. До цього він провалився у якийсь чи то сон, чи то роздуми. Він вкотре пильно оглянув свої креслення нової машини — це мав би бути компас, що вказував би на місце найцікавіших подій, але механік вже мав значно кращу ідею. Його давно муляла проблема нестачі нормального спілкування з людьми, він був певен, що жоден мешканець містечка навіть не знав його імені, тож вирішив, що йому конче треба це змінити. Але Валентайну завжди не вистачало впевненості у собі та комунікативних навичок, через що його винаходи так і не виходили за межі його майстерні.
Він прискіпливо оглянув усі свої творіння та пожбурнув у куток схему компаса. Тепер у нього була значно більша та значуща ціль — змусити усіх містян його полюбити. Решту дня він провів, виводячи якісь лінії та закарлючки на папері, додаючи до них незрозумілі підписи та примітки. І ось нарешті, після того як усі аркуші були перекреслені та приєдналися до першого, на столі у Валентайна Гіра лежало те єдине у своєму роді та найважливіше для свого творця креслення.
Наш персонаж працював, не покладаючи рук, усенький місяць, постійно змінюючи, вдосконалюючи та розбираючи більшість попередніх машин. На заміну камери обскури ностальгії, компресора тіней та магніта на будь-який предмет — він отримав прилад для створення довкола себе аури значної харизми, який працював на енергії посмішок інших людей.
#3131 в Фентезі
#811 в Міське фентезі
Відредаговано: 11.06.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
