Лекція № 20. «Золота осінь» Гетьманщини - останній злет. Нова Січ

1. Реформи гетьмана Данила Апостола (роки правління 1727-1734)

Основні реформи Данила Апостола

Гетьман Данило Апостол (1727-1734 рр.) прагнув ліквідувати недоліки у управлінні Україною. Сивочолий літній і мужній козак не збирався відпочивати у палаці в Глухові. Він розпочав своє правління з генеральної чистки кадрів, позбавившись гультяїв, хабарників, сумнівних старшин, що займали високі посади й не працювали. Звернувши увагу на становище в країні, Апостол взявся за проведення ряду управлінських і соціально-економічних реформ, які значно упорядкували державне життя Гетьманщини:

1) була проведена земельна реформа: ревізія общинних і рангових (тобто наданих у тимчасове володіння під час служби) земель. В результаті усі маєтності були поділені на декілька категорій. У 1729-1731 роках було проведено так зване «Генеральне слідство про маєтності», за яким, з одного боку, підтверджувалися права українських панів на землю, з іншого - на основі документів було визначено і повернуто в державне користування землі, які були безпідставно захоплені  окремими панами в приватне володіння;

2) було проведено реорганізацію фінансової системи України, вперше встановивши точний бюджет державних видатків, які складали 144 тисячі карбованців (окремо були визначені суми на козацьку адміністрацію, на наймане військо, на артилерію, на освіту тощо; було й визначені способи поповнення скарбниці);

3) продовжувалася судова реформа, започаткована ще Павлом Полуботком: реорганізовані полкові, сотенні і сільські суди; була видана «Інструкція українським судам», де встановлювався порядок апеляції у судових справах. Спеціальна комісія у 1743 році розробила «Права, за якими судиться малоросійський народ», в яких, крім зводу прав, було підтверджено права українських панів і старшини, магдебурзьке право містам, товариський суд, передбачено перепис населення України;

4) проведено ряд економічних реформ: видані універсали на захист прав міст, купецтва (гетьман сприяв економічному піднесенню міст, розширенню кількості мануфактур); на початку 1728 року Данило Апостол гостро поставив питання перед російським урядом про скасування заборони (ембарго) на експорт традиційних українських товарів — зерна, воску, шкіри, прядива, олії, та іншого;

5) було відновлено право гетьмана призначати Генеральну Військову Канцелярію та полковників. Значно було зменшено кількість росіян у гетьманській адміністрації. Кількість російських полків в Україні було обмежена до шести.

6) узято під захист козаків, тепер їх не переводили у посполиті (тобто у селянський стан), крім того селянам не дозволялося записуватися в козаки, але  дозволялося переходити від одного поміщика (пана) до іншого, володіти землею, продавати її тощо;

7) під гетьманську владу були повернуті запорожці (які до цього проживали на території Кримського ханства). Вони отримали також право на заснування в 1734 році Нової Січі на річці Підпільній;

8) для захисту південних кордонів Гетьманщини від можливих нападів турок і татар на Лівобережжі і Слобожанщині була збудована Українська оборонна лінія: земляний вал з укріпленнями й широким, глибоким ровом (85 км). 

Значення діяльності гетьмана Данила Апостола   

За часів правління  гетьмана Данила Апостола  становище Гетьманщини стабілізувалося. Відбувалося економічне піднесення, в країні запанував порядок і спокій, набагато зменшилися внутрішні  конфлікти і заворушення. Цей період назвали «золотою осінню Гетьманщини». Варто відмітити, що усі реформи, навіть найбільш гострі і непопулярні, гетьман Данило Павлович Апостол здійснював мирним, дипломатичним, ненасильницьким шляхом. Завдяки енергійним діям гетьмана вдалося налагодити життя і розширити автономію України.                                                                                                                        

Хвороба і смерть гетьмана

Данило Апостол користувався великою повагою. У 1733 році, з-за тяжкої хвороби, у гетьмана  паралізувало ліву руку і ногу. Імператриця Анна Іоанівна  прислала до нього свого лікаря. Потроху стан здоров’я Данила Павловича поліпшується. Він зустрічається з  радниками, послами, турбується про закінчення  кодифікації права, дає розпорядження про закупку паперу і друкування книг.  Але, на початку 1734 року, здоров’я гетьмана знову погіршується. Давалися взнаки старі рани…

15 січня 1734 року славетний гетьман помирає. Поховано його у селі Сорочинцях (тепер Великі Сорочинці Миргородського району Полтавської області) у зведеній за його кошти церкві Преображення Господнього. У селищі поставлено пам’ятник гетьманові. Як вже писалося, правнуками гетьмана Д. Апостола стали відомі революціонери – декабристи  Сергій, Матвій і Іполит Муравйови – Апостоли.