Лекція №17. Гетьманщина в роки правління Івана Мазепи. Повстання Семена Палія

1. Іван Мазепа (1639-1709) – людина з багатьма обличчями

Хто такий Іван Мазепа?

Іван Степанович Мазепа – Колединський народився приблизно у 1639 році  на хуторі Мазепинці на Київського воєводства Речі Посполитої, в родині заможного українського шляхтича. Іван навчався у Києво-Могилянської академії, вивчав риторику та латину. Згодом продовжив навчання у єзуїтських колегіумах Варшави і Полоцька, вивчав іноземні мови, дипломатію та військову справу в навчальних закладах Німеччини, Франції, Італії.

Мазепа добре володів пером, у хвилини дозвілля писав вірші, збирав бібліотеку. Він опанував вісім іноземних мов.

Перебування на службі у різних володарів

Батько у 1659 році послав його до двору польського короля  Яна IІ Казимира. Мазепа служив пажем.  Сліпучі багатства, розкіш, флірт і гоноровитість королівського двору вплинули на вразливого і енергійного юнака. Він став завбачливим і хитрим. Але незабаром, через негарний вчинок, Мазепа був змушений залишити службу. Згодом він примкнув до правобережного гетьмана  Петра Дорошенка. 

У червні 1674 року, Дорошенко послав Мазепу до Криму, давши йому в якості ескорту своїх союзників татар і кілька полонених козаків з Лівобережжя, призначених у подарунок ханові й турецьким вельможам.  Але, під час цієї поїздки, біля річки Інгулу, Мазепа попав у руки запорожців Івана Сірка, який впізнав Мазепу й передав його до московських властей.

 Мазепа і тут зумів врятуватися, ввійшов в довір’я до лівобережного гетьмана Івана Самойловича. Своєю досвідченістю в міжнародних справах і бездоганними манерами він переконує Самойловича зробити його довіреною особою. Він був став осавулом, очолював дипломатичні місії. Мазепі були пожалувані землі, помістя, й він сам не скупився на подарунки.

Обрання гетьманом

Під впливом фаворита московської царівни Софії  князя Василя Голіцина, у 1687 році Іван Мазепа був обраний гетьманом. Після ІІ Кримського походу  1689 року, теж, не дуже вдалого, сам  Василь Голіцин потрапив в опалу і  був засланий до Сибіру. Втратила владу і Софія. Здавалося, за такого розкладу сил гетьманувати Мазепі залишилося також лічені дні. Однак, навіть у таких складних умовах, Івану Степановичу не лише вдалося втриматися при владі, а й істотно зміцнити власні позиції. Він мав тоді вже 50 років і був людиною з величезним життєвим та політичним досвідом.

Мазепа зумів ввійти в довір’я до молодого московського царя Петра І  та зберегти булаву. Його підтримувала козацька старшина.

2.Державно-політична діяльність гетьмана Івана Мазепи (роки правління 1687-1709)

  Коломацькі статті 1687 року

25 липня 1687 року,  на Коломацькій Раді, Іван Мазепа, після проголошення його гетьманом України, підписав так звані Коломацькі статті, за якими:

 1) підтверджувалися традиційні козацькі права і привілеї;

  2) реєстр козацьких військ складав 30 тисяч чоловік, гетьману  також дозволялося мати компанійські полки;

  3) гетьман не мав права без дозволу царського уряду позбавляти старшину керівних посад, а старшина – скидати гетьмана;

  4) гетьману заборонялося мати будь дипломатичні зв’язки з іншими державами;  

    5) в головних містах  Гетьманщини, зокрема в столиці – Батурині, повинні розміщатися  царські стрілецькі полки;

  Таким чином Коломацькі статті стали ще одним кроком на шляху звуження автономії Гетьманщини, обмеження її прав.

Участь Мазепи у військових походах

 Гетьман Мазепа зумів знайти спільну мову і потоваришувати з рішучим, енергійним, безумовно талановитим, але дуже складним за  характером царем Петром І.  Мазепа брав активну участь у війнах Московського царства  з Кримським ханством і Туреччиною.

 В походах гетьман показав себе здібним організатором, хоробрим воїном і щирою, компанійською людиною. Завдяки Азовським походам 1695-1696 років  сумісно було здобуто турецьку фортецю Азов, яка вважалася неприступною.

  За хоробрість в боях з турками Петро І  нагородив Мазепу орденом Святого Андрія Первозваного.

 Внутрішня політика гетьмана Мазепи

Так само як і Самойлович, гетьман І. Мазепа ставив на меті об’єднати і укріпити Гетьманщину, як станову державу західноєвропейського зразка, з збереженням традиційного козацького укладу. Також,  за підтримки Москви, Мазепа сподівався поширити свою владу на відвойовану від Польщі Правобережну Україну.