Лекція №4. Освіта, культура і мистецтво XVI - першій чверті XVIІ століття

1. Умови розвитку культури

Період ХVІ - початку століття ХVІІ століття є часом значного культурного піднесення всієї Європи. На українських землях, що були під владою Речі Посполитої, відчувається вплив ідей Ренесансу та гуманізму. Набуває поширення західноєвропейська система освіти.

Ідеї Реформації та Контрреформації також не могли оминути цю територію.

Потрібно також зауважити, що ці всі європейські культурні, мистецькі ідеї лягали на міцний фундамент надбань культури Київської Русі. В культурному арсеналі спостерігається також вплив південних культурних традицій (тюркських народів) та традицій північно – східних (Московської Русі). Останні приходили через давні культурно-торгові зв’язки, а, також, православні традиції і звичаї.

Негативні тенденції теж спостерігаються.

Після Люблинської унії  1569 року,  розпочалося ополячення українського народу. Люди почали забувати рідну культуру і мову. Були проблеми і з православною церквою, відбувався наступ католицизму і уніатства. Бездержавність, роз'єднаність українських земель, соціальне, національне і релігійне гноблення з боку іноземних поневолювачів – усе це гальмувало розвиток культури. Тому постала проблема збереження культури  й національної ідентичності.

Велику роль у збереженні української (руської) мови і культури відіграли братства. Визначну роль – діячі православної церкви (І. Борецький, П. Могила), політичні діячі (П. Сагайдачний, В.- К. Острозький).

Вони усвідомлювали себе «руссю», тобто українцями, матеріально підтримували українську культуру, не давали їй  забутися та загинути.

2. Освіта та книгодрукування

Стан освіти

З ініціативи князя Василя - Костянтина Острозького в 1576 р. була створена Острозька  слов'яно-греко-латинська академія - перший вищий навчальний заклад в Україні та на православних землях. Першим ректором був письменник і вчений Герасим Смотрицький, Але після смерті князя Острозького школа занепала.

 Братські школи діяли в багатьох містах. Богоявленське братство в Києві, під керівництвом Йова Борецького (при допомозі Єлизавети-Гальшки Гулевич), збудувало монастир та школу.  

 У 1632 р. Київська братська школа об'єдналася з Лаврською гімназією в Київський колегіум (пізніша назва — Києво-Могилянська колегія).

 Києво-Могилянська колегія (академія) стала центром духовного життя України. Усі науки викладалися латиною. Факультетами були «школа риторики і поетики» - гуманітарні науки, «школа філософії» - гуманітарні і природничі науки, існувала «школа богослов’я» інші. Викладали в різні роки Інокентій Гізель, Феофан Прокопович, Стефан Яворський, Георгій Кониський. Академія могла пишатися своїми кращими учнями – С. Полоцьким, І. Самойловичем , Г. Сковородою, іншими.

Герасим Смотрицький

Герасим Данилович Смотрицький народився в селі Смотрич (тепер Дунаєвецький район Хмельницької області) у шляхетській родині. Отримав гарну освіту від домашніх викладачів та батька. Все своє життя вчився самостійно. Служив скарбником у князя Василя-Костянтина Острозького, створив в Острозі науково-літературний гурток. Згодом - перший ректор Острозької слов'яно-греко-латинської академії. Автор підручника старослов'янської мови.  Разом з Іваном Федоровичем  підготував до друку Острозьку Біблію (1581 рік). Є автором полемічних творів на захист православної віри: «Ключ царства небесного...», «Календар римський новий...» у 1587 рік, а також багатьох поезій, одну з яких присвятив князю Василю- Костянтину Острозькому.

Прихильник православного віровчення та незмінності християнських догматів. Заперечував божественне походження влади римських пап. Велике значення надавав освіті, але такій, що базувалася на релігії.

Книгодрукування

На українських, білоруських та московських землях поштовх для розвитку книгодрукарства дав Іван Федорович (Федоров).

Першу книгу Федоров видав у Москві. Світські і духовні власті Московського царства стали переслідувати книгодрукаря, як єретика, тому він з помічником Федором Мстиславцем перебирається в Річ Посполиту, до Львова. Тут, на Краківській вулиці, вони заснували друкарню, де  у 1574 році друкують друге видання «Апостола», а також знаменитий «Буквар» старослов’янською мовою.

Ця дата - 1574 рік вважається початком книгодрукування на землях України. Запрошений до князя В.-К. Острозького, Іван Федоров здійснює перше повне видання Біблії церковнослов'янською мовою. Це була знаменна як на ті часи подія! Поряд з богословською літературою І. Федоров видає полемічні праці і буквари.