Лекція № 14. Повсякденне життя українців. Ідеологізація суспільства та репресії у радянській (совєтській) Україні

1. Зміни в адміністративному устрої і складі населення України, звичках і психології людей

Адміністративно-політичні і соціально-демографічні зміни

На початку 30-х років ХХ століття територія Радянської (Совєтської) України складала 45 тисяч кілометрів квадратних. Населення  - 26-27 млн. людей. Столицею було місто Харків.

У 1932 році  територію республіки було поділено на 7 областей ( у 1939 році, в зв’язку з приєднанням західноукраїнських територій – на 15 областей).

У 1934 році столицю було перенесено у найдавніший центр – місто Київ.

У 1937 році була змінена назва республіки на Українську Радянську Соціалістичну республіку –УРСР (УССР).

Під впливом радянської модернізації економіки відбулися певні демографічні і соціальні зміни:

• виросла кількість робітничого класу – до 4,5 млн. чоловік (в порівнянні з 1928 роком - у 3 рази);
• збільшилась кількість інтелігенції, службовців;
• спостерігається  швидке зростання  міського населення ( у кінці 30-х років кожен третій житель України – городянин);
• відбувається значне скорочення сільського населення ( це пояснюється відтоком селян у міста, загибеллю під час голодомору, переселенням в інші регіони СРСР). Виникає новий прошарок населення – колгоспне селянство;
• формується новий правлячий клас - номенклатурна верхівка партійного і державного апарату;
•  відбувається зникнення таких категорій населення, як непмани (приватні торговці), дворянство (поміщики), буржуазія.

Зміни в психології, звичках і культурі людей

Внаслідок глобальних процесів в суспільстві відбулися гігантські зміни у психології, звичках, культурі людей.

Поступово щезала ізоляція людей, втрачалася індивідуальність. Люди розчинялися у колективі, який, інколи, виносив на поверхню життя окремих представників. Народжувалося почуття колективізму, відповідальності саме перед колективом.

Цінність окремої людини зменшувалася.  Головним стало укріплення держави, побудова нового кращого устрою – соціалізму. Соціалістичний устрій пояснювався як бажаний образ життя усіх людей на землі. Створювався образ світлого майбутнього – комунізму ( соціалізм є лише його першим етапом), досягнути якого можна лише шляхом надзвичайних трудових зусиль в умовах протистояння ворожому середовищу.

Люди стали невибагливими, легше зносили труднощі і перегини. Усі негаразди вважалися тимчасовими. Радянська дійсність зображувалася у вигляді радісної праці і безкінечного свята.

Невтомна праця і суспільно-корисна діяльність стали головними критеріями оцінки і самооцінки людини.  

2. Повсякденне життя українців

Життя пересічної людини і партійних функціонерів

З кінцем Непу, початком встановлення планової економіки та проведенням індустріалізації життя пересічних людей погіршилося.

У січні 1931 року Наркомат постачання СРСР запровадив всесоюзну карткову систему на основні продукти харчування та промислові товари.

Люди в містах часто стояли в величезних чергах, щоб взяти по карткам необхідну продукцію. Інколи вона була не дуже якісною. Деяких товарів взагалі в продажі не було, виникав дефіцит. Цим користувались різноманітні спекулянти. Продавці в магазинах нелегально продавали товар з під прилавка по збільшеним цінам.

Лише з 1934 року постачання хліба та інших товарів дещо покращилося.  Уряд скасував хлібні картки. Завершення індустріалізації дозволило випускати в УСРР власні вироби.

Наприкінці 30-х – на початку 40 – х років колгоспна система стала давати більше продукції і  це дозволило трохи  зменшити «товарний голод».

Але в цілому люди в СРСР жили досить бідно. В якійсь мірі на це впливала світова економічна криза й «велика депресія» у Америці.

Вища ланка партійної номенклатури, як і весь радянський народ, в добу карткової системи отримувала пайок. Але, на відміну від того, який одержували пересічні громадяни, пайок для начальства мав назву «спеціальний», був дешевим і досить калорійним.