Лекція №3. Утворення УНР. Протистояння національно-патріотичних сил і більшовиків

1. Вплив Жовтневого перевороту  в Петрограді на становище України

Збройне повстання в Петрограді

7 листопада (25 жовтня) 1917 року відбулося революційне збройне повстання в Петрограді. Загони робітників, матросів і солдатів, під керівництвом революційного центру Російської Соціал-демократичної робітничої партії більшовиків – РСДРП (б), штурмом захопили Зимовий палац.

Тимчасовий уряд був заарештований. Влада перейшла до ІІ з’їзду Рад, який проголосив повалення буржуазного режиму, а Росію - Республікою Рад робітничих, селянських і солдатських депутатів (тобто - Радянською республікою).

Сформовано перший радянський уряд Росії – Рада Народних Комісарів (РНК) на чолі з Володимиром  Леніним.

ІІ Всеросійський з’їзд Рад прийняв Декрет про мир. За цим документом було запропоновано усім воюючим державам почати переговори про демократичний мир, без анексій і контрибуцій. 

Також  було затверджено Декрет про землю, у якому сповіщалося про майбутній зрівняльний поділ поміщицьких земель між селянами.

Більшовицька партія взяла курс на побудову нового ладу – соціалізму, спочатку в країні, а згодом і в світі. Це означало ліквідацію приватної власності, проголошення  державної власності на засоби виробництва, знищення панівних класів – буржуазії  і поміщиків, утворення  нової  форми влади перехідного типу – диктатури пролетаріату, яка виражатиме інтереси робітничого класу. Ця форма влади потрібна на той період, доки не буде знищена диктатура буржуазії і поміщиків, і капіталістична держава не перетвориться у безкласове комуністичне суспільство.

Час показав утопічність, нездійсненність таких ідей, хоча вони не були новими, відомі ще з стародавнього світу. Але мрії, програми більшовиків лягали на підґрунтя марксизму, поява якого пояснювалася надмірною експлуатацією, важким становищем робітничого класу в світі  на початку ХХ століття.

Три політичні табори на території України

Звістка про Жовтневе повстання швидко долетіла до України. Тут суспільство поділилося на три політичні табори:

1. прибічники, монархії, поміщицьких порядків, прихильники буржуазно-демократичної республіки і Тимчасового уряду. Вони виступали різко проти більшовиків,  радянської влади і проти автономії України. Мали свою опору – Київський військовий округ (КВО). Пізніше стануть осередком для білогвардійців.

2. Більшовики - українські комітети РСДРП (б) спиралися на Ради робітничих і солдатських депутатів. Виступали за встановлення радянської влади більшовиків в Україні.

3. Прибічники національно-патріотичних сил  і Центральної Ради. Вони виступали і проти КВО і проти більшовиків.

Початок встановлення радянської влади на українській території

27 жовтня 1917 року Київський комітет РСДРП (б) звернувся до населення: «Робітники і солдати, всі ті, хто страждає від війни, дорожнечі і безробіття, всі пригноблені і знедолені, голодні і холодні, повинні зімкнути свої лави для підтримки повстання робітників, солдат Петрограда для боротьби з контрреволюційною буржуазією».

Більшовики опираючись на Ради в містах, проводили активну пропаганду серед робітників і селян. Робітники окремих підприємств Катеринослава, Києва, Харкова висловлювали свою солідарність з повсталими Петрограда, закликали  до диктатури пролетаріату – жорсткої влади перехідного типу.

Скоріше за все радянська влада була встановлена в так званих  «пролетарських регіонах» – на Донбасі, Катеринославщині, Одещині, Миколаївщині, Херсонщині тощо.  Робітники утворювали органи влади – ревкоми (революційні комітети). стихійно організовувалися загони Червоної гвардії з робітників, селян. В деяких містах проходили збройні зіткнення з військами колишнього Тимчасового уряду Росії.  На Дону генерал  Олексій Каледін,  заможні козаки виступили проти радянської влади.

Найгострішою була боротьба у Києві.

Повстання робітників заводу «Арсенал» у Києві і його ліквідація

У листопаді (жовтні) 1917 року робітники заводу «Арсенал» виступили з підтримкою Жовтневої революції більшовиків, агітували за встановлення радянської влади.

Робітники Подолу, Шулявки, Солом’янки створювали загони Червоної гвардії. Повсталі налічували 6600 чоловік. Проти них виступили 10000 добре озброєних офіцерів та юнкерів Тимчасового уряду.  На знак солідарності з робітниками «Арсеналу» страйкував увесь Київ (20 тисяч робітників усіх професій).