РОЗДІЛ 21. Переосмислення.

Джин.

Я дуже переживаю за брата. Він не хоче перетворюватися, мене така його позиція не влаштовує. Рой, як олов'яний солдатик стійко переносить всі мої переживання і придирання. Я прекрасно розуміла, що він давно виріс і навіть став нашим опікуном в очах простих людей, але я все одно не можу стриматися і продовжую опікати його.

Деметрій старається мене втихомирити і переконати дати хоча б трошки свободи пересування для Роя. Я не могла так зразу перестати хвилюватися і відпустити ситуацію. Режим старшої сестри не хотів виключатися, а посилювався ще й материнським інстинктом. Декілька днів тому я зрозуміла, що ми з Деметрієм станемо батьками.

Ще до мого цікавого стану я поцікавилася в Деметрія про перебіг вагітності, тепер дуже жалію. Моя цікавість тепер додала хвилювань і знатно так зменшила кількість нервових клітин. Він розказав мені про Беллу Каллен, яка народила дитину від вампіра. Я не була готова народити через два місяці, ну ця дата дуже приблизна. Я все одно переживала, а зі мною й Деметрій.

Брат нарешті зітхнув спокійно, але все одно чекав, що я щось втну. Тепер всі мої думки були налаштовані на зовсім іншу проблему. Я не перестала хвилюватися за життя Роя, але старалася сильно не зациклюватися в моєму стані це небезпечно.

Я дуже хотіла познайомитися з Калленами, а особливо з Беллою. Мені хотілося розпитати її про вагітність. Судячи з того, що розповідав Деметрій в мене повинні вже початися класичні прояви вагітності. Я дуже сподівалася, що мені пощастить і пологи пройдуть спокійно. Я зможу звикнутися з думкою, що скоро стану мамою.

Деметрій гад, хоч я його люблю. Він прекрасно знав про можливість моєї вагітності. Дивне відчуття ніби й злюся, а з іншої я не можу його звинувачувати. Але не злість була основною емоцією, переважав страх, який роз'їдав мене з середини. Згодом ще й брат додав хвилювань. Історія з пораненням довела мене до істерики, а основною причиною роздратування була дівчина-катастрофа (так я її називала в думках).

Дівчина вчепилася в нас і не можливо було нормально жити. Я дратувалася, а в результаті хлопці ледь не по стелі ходили, щоб звести до мінімуму мої переживання.

Брат часто огризався і захищав ходячу катастрофу, що відкликалася на ім'я Кети. Коли я почала звинувачувати її в усьому Рой мені повідомив про почуття до неї. Нарешті все прояснилося, стало зрозуміліше. Звичайно я не змогла різко перемінити гнів на любов, але буду старатися відноситись до неї терплячіше.

Ми могли б подружитися з Кети, але гормони не давали такої можливості. Так не вчасно почалося мінятися моє тіло. Зараз ще можна просто сказати, що трохи поправилася. Ця відмазка не довго буде діяти. Потрібно переїздити, чого робити я не хочу. Рой впертий і не хоче їхати з нами, все через дівчину.

Ми не обговорювали ситуацію, а просто сперечалися. Я почула багато не приємного від брата. Дискусія велася довго і наговорили ми багато неприємного і образливого. Найрозумнішою виявилася Лізетта, яка не втручалася в суперечку. Вона просто зголосилася на всі умови мого брата і змусила мене нарешті включити голову.

Ми поїхали, а вони з Кемом залишилися. Я не довго на них злилася, як тільки мій малюк почав рухатися все стало дріб'язковим і не мало значення крім маленького чуда в мені. Деметрій оберігав мене від всього і всіх. Така його опіка дратувала і я все частіше скандалила. З одної сторони я не любила без причини ображати людей, а з іншої було приємно, що мені все прощають. Але потрібно було щось робити, бо скоро в мене станеться нервовий зрив.

Я давно обдумувала різні варіанти перебігу подій. Варіантів було багато, але я вибрала два, які можна було б втілити в життя. Перший варіант - продовжити розшук мого предка, який являється скоріш за все вампіром і, на мою думку, вченим. Другим варіантом було зв'язатися з Карлайлом Калленом. Я схилялася до другого варіанту, бо тут більше можливостей і не потрібно шукати того не знаю кого.

Я зібравшись з духом і поговорила з Деметрієм. Він все спокійно вислухав і зголосився. Ми разом обговорювали, яким чином отримати допомогу від Калленів. Це було найскладніше придумати, як переконати їх нам допомогти, адже відносини з ними в Деметрія напружені.

Ми точно знали де Каллени знаходились і ризикнули попросити допомоги не розголошуючи своїх імен. Я переконала Деметрія підписатися скороченим іменем, просто Д. Одонел. А способом комунікацій вибрали через e-meil, просто і надійно. В нашому випадку це було супер надійно, цим займеться Фред. Він в нас хакер і крутий програміст, так що нам дуже пощастило.

Перше послання вирішили надіслати з кур'єром з доставкою прямо в руки Карлайла. Так було правильно і ми показали хто просить про допомогу. В ролі кур'єра виступав Фред. Він був єдиним кого Каллени точно не знають і являється вампіром. Лист був коротким і змістовним, на цьому я наполягла, просто прохання допомогти з проблемною вагітністю. Карлайл зразу зрозуміє, яка саме консультація потрібна буде.

Нам дуже пощастило, що Едвард живе окремо і досить далеко. Деметрій відчував це своїм даром, а ми звикли довіряти йому. Тепер в нього з ним ніколи не буде проблем я зробила не можливе. Мені вдалося посилити його до максимуму, але це не остаточно. З часом можливості можна розвинути. Дехто вважає, що їх у вампіра можна розвинути до певної межі, не правда все можливо тільки треба прикладати в сотні раз більше зусиль. Мені здається тут діє закон рівноцінного обміну, якщо прикладати зусилля той віддача буде відповідна.

я відволіклася. Фред ще не встиг повернутися, а Корлайл вже нам написав. Тепер ми сиділи і обдумували, що і як розповідати. Як на мене то марна трата часу просто потрібно все розповісти, інакше всі наші маніпуляції просто не мають сенсу. Я розізлилася на них вони як баби базарні сперечалися.

Мені вони набридли . Я просто взяла і сама написала все, що вважала важливим. Спершу розповіла про перетворення, яке мене майже не змінило. Плавно перейшла до розповіді про пошуки пояснення цього феномену і припущення, що могли б пояснити це. А на останок про вагітність і її прояви.