Деметрій.
По дорозі додому ми не обговорювали нічого, я не бачив в даний момент необхідності в цьому. Потрібно спершу розповісти все Лізетті, а потім вже придумувати теорії. Чесно кажучи я сам все до кінця не розумію, потрібно все разом обговорити і всіх вислухати.
Мама зустріла нас не виказуючи здивування присутності з нами Кема. Вона прекрасно розуміла, що ми розкажемо правду, якою б вона не була. Так продовжувалося деякий час і тишина разом із хмурими поглядами пригнічувала.
- Як мій брат? - Джин просто не змогла витримати цієї атмосфери.
- Все добре. Не переживай він спить, вимучився бідненький. - відповіла лагідно Лізетта. - Він розповів, що не спав спокійно з того часу, як вас забрали до себе Мартіни.
Дівчина тільки кивнула, для неї це не було новиною. Брат їй жалувався, що боїться попасти під гарячу руку опікуну. Він жорстокий і безкомпромісний, як сказав так мало бути. Як би вони прожили втому домі ще трохи то відчули б всі прояви жорстокої поведінки й знущань.
Після цього короткого діалогу напруга спала і спілкуватися стало набагато вільніше.
Як мені не дивно першим серйозну тему підняв для обговорення Кем. Я розумію, що йому потрібно виговоритися та й поради Лізетти він напевне хотів почути. Хлопець завжди дослухався до порад мами. Зі сторони могло здатися, що вона дійсно йому мама. Мені здається, що на їхні відносини впливає його сирітство.
Хлопець розказав, як було страшко і боляче, коли Сем підкорював своїй волі. Пояснив, які абсурдні й нелогічні вчинки вожак робив і сумнівні накази віддавав, а потім за них взував. Його турбувало тільки одне, як він зумів протистояти Семові, при цьому не стати вожаком.
На цій ноті нас перебила Джин і пояснила, що вона використала свій дар. Вона поділилася з нами своїми висновками про свої можливості . Розказувала багато, довго і дуже заплутано, перескакуючи з одної думки на іншу. Мені дається Джин просто хотіла виговоритися, а в результаті заплуталася ще більше. З такого довгого і емоційного монологу стало зрозуміло, що не тільки Кему потрібна така розрядка.
Лізетта просто підсумувала все сказане дівчиною і логічно зв'язала в єдине всі факти. З її слів виходить, що дівчина може впливати на чужі здібності. В неї схожі здібності з тим вампіром, що укуси її. В нього дар діяв тільки в напрямку блокування, а Джин може крім блокування, ще й допомогти дарові розкритися і максимально розвинутися.
У випадку Кема дівчина блокувала здібності вожака і мінімізувала вплив приказів альфа-самця. Таке пояснення було найбільш логічним і пояснювало все, що відбулося на поляні.
Такі наші пояснення засмутили вовка і не допомагали прийняти рішення, як бути далі. Він все більше хмурився і скоро певно впав би в відчай, але мама вирішила запропунувати йому можливість приєднатися до нас.
- Не хочеш стати частиною нашої сім'ї і стати самостійним. - такої пропозиції він не очікував почути від Лізетти і одночасно не вірив й надіявся на таке чудо. - А давайте проголосуємо. Так я думаю ми переконаємо тебе, що щиро хочемо бачити членом нашої родини. Кем, що думаєш?
Спершу хлопець не міг прийти до тями, після такої заяви. Тоді я зробив опитування.
- Мамо, ти не проти, що Кем стане тобі сином? - хотів підколоти її, але пролунало, як дуже серйозне запитання.
- Я тільки за, - весело відповіла Лізетта.
- Фред, ти що скажеш?
- Звичайно приєднуйся. Тільки татом мене ніколи не називай, бо інакше пропишешся в туалеті. - підморгнув вовкові той.
- Джин?
Дівчина нічого не казала просто підійшла і обняла хлопця. Мені стало трохи не по собі, скоріш за все я просто ревную.
- Тепер в мене буде старший брат.
- А я тим більше за. Ти мені був другом, тепер будеш братом. - так само радісно відповів я і зразу запитав: - А ти хочеш стати частиною нашої сім'ї?
Кем розплакався. Ніколи б не подумав, що він буде плакати, але чого я дивуюся, який сирота не хоче почути таку ж фразу. Мама зразу підійшла до нього і почала заспокоювати. Для всіх нас не потрібно було слів ми прекрасно розуміли, що тепер він з нами.
Пройшов час. Ми вже декілька раз переїздили, не залишаючи після переїзду ніяких драм. Тільки Форкс буде асоціюватися в нас з розчаруванням, в кожного з нас воно своє. Джин і Рой розчарувалися в опікунах. Мама переоцінила школу. В чому розчарування Фреда не можу сказати, він не привик ділитися своїми переживаннями. А я напару з Кемом розчарований Семом і його зграєю.
Нам прийшлось добре продумати легенду ким ми будемо один для одного в очах суспільства. Ми довго сперечалися і видумували все нові і нові слізні історії, але все було не те. Я в цій ситуації виступав, як суддя й пояснював чому та чи інша історія не підходить. І тоді мене осінило, для чого придумувати з нуля, якщо можна просто доповнити ту яка вже є. Довго не думаючи я виказав свою ідею, як не дивно всі погодилися і тепер Кем друг сім'ї. Зійшлися на тому, що ми познайомилися в притулку, що стали для нього як сім’я, а він як старший завжди нас захищав.
Знаєте ніколи би не подумав, що серед людей буде так спокійно. Можливо це так через те, що тут зі мною ті заради кого я життя не пожалію.
Тепер наше життя стало розміреним і без всяких потрясінь. Кожен з нас знайшов собі заняття для душі. А я старався вияснити ким все таки являється Джин з братом. Рой подорослішав ми всі вмовляла його стати таким, як сестра. Хлопець жартував, що хоче в майбутньому стати нашим опікуном. Джин старалася не показувати, як вона переживає за брата. В ній були сумніви чи в нього все пройде так само, але не примушувала його ні до чого.
Свої пошуки я почав з родоводу Колінзів. Спочатку мало що було зрозуміло, поколінь п’ять було все як у всіх людей. Потім почали появлятися дивні відомості, ніби предки по материній лінії дуже довго жили. Я виявив закономірність і чим глибше я продовжував досліджувати ставало зрозуміло, що в роду в них був вампір. Моє припущення змахувало на маячню.
Відредаговано: 29.05.2019