РОЗДІЛ 13. Поворот.

Деметрій.

Пройшло декілька місяців, як ми перебралися в Форкс, наше життя нормалізувалося. З першого погляду все виглядало скучно, але з Джин не все так просто було. Вона спостерігала і підозрювала нас, ще не ясно в чому. В її погляді читалася недовіра і бажання все з’ясувати.

Якби вона знала хто я і що в майбутньому зроблю з нею. Навряд вона захоче дружити зі мною і моїми рідними. Мене вже мучить совість, а я ще нічого не зробив. Не хочеться сваритися з Квилетами, порушувати обіцянку теж. Найбільше мені не хотілося робити боляче дівчині, яка стала для мене всім. Багато думок, питань і ні одного рішення.

Я добре розумію, що потрібно все розповісти. Пояснити і переконати, але не змушувати. Прийняти рішення може тільки Джин. Я знав напевне дівчину злякає моя розповідь, якщо вона мені повірить.

Я все частіше по ночам спостерігав за дівчиною. Я все більше стаю схожим на Каллена, цей факт мене лякає. Мені не відомо, як він справлявся з усім. Дивно зараз я би не відмовився від поради Едварда, вона допомогла би. Хоча Аро багато розповідав про відносини між Беллою і Едвардом. Всі розповіді були насмішкою і мали на меті показати, як це принизливо кохати людину. Тепер мені багато чого знадобилося, правда не в тому ключі, але яке тепер це має значення.

Можливо, пора вже не ховатися. Потрібно вже вирішити, що робити зі своїм життям, рухатися вперед. Пора вже познайомитися ближче з дівчиною, дозволити їй взнати мене і мою сім’ю.

На наступний день я дозволив собі заговорити з дівчиною. Вона здивувалася зміні в моїй поведінці, але нічого не сказала. В мене було таке відчуття ніби Джин рада таким змінам. Я навіть не думав, що це рішення зробить мене щасливим.

Лізетта побачивши, що я здався розцілувала мене в школі з такої великої радості. Зразу ж після цього знайшла дівчину і пішла знайомитися. Мені було страшно, як Джин сприйме ентузіазм моєї мами. Звичайно Лізетта нічого зайвого не скаже, можливо натякне.

Тиждень все було добре ми всі звикли до змін, дівчина почала нам довіряти. І враз все стало набагато складніше. Я відчув, що до нас навідаються гості. Я завжди відслідковував всі переміщення клану Волтурі і не дарма.

З одної сторони мені цікаво, що їм треба, а з іншої я переживаю за Джин. Вони точно відчують куди я ходжу і точно захочуть зашкодити дівчині. Якщо з нею, щось станеться я собі не пробачу. До їхнього приходу ми підготуємося, всіма можливими способами будемо захищати це місто і його людей. Мені не хотілося відштовхувати Джин, її довіра дуже важлива для мене, щоб просто зруйнувати все.

Чим ближче підходили Волтурі, тим менше я їх відчував. Мій дар мене почав підводити, чого не було ніколи. Це було дуже дивно і насторожувало. Тільки в присутності Джин я міг бачити їх чіткіше. З цього мені стало зрозуміло, що переді мною обдарована людина і її потрібно захистити не важливо, якою ціною.

А відстань до нас все скорочувалася і скорочувалася. Я переживав і почав панікувати, чого в такій ситуації робити не можна. Я розказав про свою проблему рідним. Фред припустив, що в когось з трійки є сила блокувати мої здібності. З тієї трійки я знав тільки Фелікса. Мої відчуття підказували, що вони прямують сюди не з дипломатичною місією. Якщо Аро відрядив Фелікса, значить битви не минути. Такого садиста, як він я не зустрічав ще ніколи і напевне вже й не зустріну.

Мені потрібно підтримка і я вирішив звернутися за допомогою до Квилетів. Вожак зграї не підтримав мене – заявивши, що це не їхні проблеми. У відповідь я йому сказав, що за наслідки ми відповідати не будемо, але всіма силами постараємося їх мінімізувати.

Я був у відчаї. На допомогу мені прийшов Кем. Я не знаю як він переконав Альфу, але був вдячний за довіру і підтримку.

В напрузі ми прочекали два довгих дні, дуже довгих дні. З кожною годиною я все слабше відчував їхній напрямок. Мені ще ніколи не доводилося бути таким безпорадним і розгубленим. Тепер навіть присутність Джин не допомагала бачити всю картину.

Точно було відомо – вони прямують в Форкс. В цьому напрямку більше вампірів немає крім нас. Була імовірність,що Аро вирішив поквитатися с Квилетами. В будь-якому випадку нам не уникнути сутички з Волтурі.

Дівчина бачила все і напряму питалася, що відбувається. Я зараз не міг їй нічого пояснювати, але пообіцяв, якщо виживемо все розповім і поясню. Така відповідь її задовольнила, але не заспокоїла. Звичайно мої слова не були такі прямолінійні, завуальована правда з домішками мало важливих фактів.