РОЗДІЛ 10. Доля.

Деметрій.

Ми шли і мовчали. Вовк лише спідлоба зиркав на мене, і це починало дратувати.

- Щось не так. – роздратовано запитав я.

- Все добре. – неохоче відповів він.

- Дімітрій. – представився я, повернувся до нього обличчям.

- Кем, - здивовано відповів він.

Не знаю чому, але мені захотілося познайомитися з цим хлопцем. Після цього ми дальше продовжили прогулянку мовчки, але вже не відчувалося такої ворожості з боку Кема.

Я прогулювався роздивлявся місто, ніколи не був в Форксі, а тільки на окраїні.

Починало світати, в гості йти було зарано. І я добре чув, які звуки видавав живіт Кема. Від цього звуку мій настрій поліпшися, а коли вовк почав сопіти, як ображена дитина, я почав посміхатися.

Погляд Кема змінився знову на хмурий і злий, я зрозумів, що образив його. Щоб хоч трошки покращити йому настрій я вирішив пригостити його. За допомогою гострого нюху я знайшов маленьке кафе, на моє щастя, що тільки відчинялося і повів Кема поснідати.

Кем подивився на мене як на ненормального. Я пригостив його, а він накинувся на їжу ніби тиждень голодував. Так пройшло декілька годин. Кем все не міг наїстися, я йому не заважав тільки замовляв ще їди. Тепер вовк дивився на мене з меншою ворожість і навіть з вдячністю, що мене дуже радувало.

Коли нарешті прийшов час навідатися в будинок Калленів, мені стало якось не пособі. Страху не було, але щось все одно мене мучило. Я знав поки не потраплю на місце призначення не зрозумію, що ж все таки мене мучить. Так що я зібрав всю свою волю в кулак і зробив крок в прірву.

Коли ми підійшли до будинку, тривога все посилювалася, але до цього ще примішувалося відчуття, що я повинен тут бути. Це був дуже дивний букет почуттів, які мені ще не доводилося пережити .

З дому чулася музика, дзенькіт посуди і легкі кроки. Трохи послухавши, що відбувається всередині, я вирішив подзвонити. Дзвінок не зразу почули, але коли почули і кроки почали наближатися мене почав переповнювати почуття невідворотності. І коли відчинилися двері я пропав. Мені стало зрозуміло чого мене сюди тягнуло.

Двері мені відчинила дівчина-підліток, в фартуху з недбалим пучком на голові. Я дивився на неї і не знав, що мені сказати. Признаюся я розгубився і не зразу знайшов, що сказати. Вона дивилася на мене своїми зеленими очима і не розуміла, хто я і з якою метою до них завітав. Цей погляд привів мене до тями.

- Добрий день. Каллени тут живуть.

- Ні, тут живемо ми. Ми тільки орендуємо будинок в них.

З того як вона зі мною розмовляє, мені стало зрозуміло тут чужим не місце. Я все зрозумів і вирішив не заважати.

- Вибачте за незручності. Не буду вам заважати. Всього вам найкращого.

- Джин, не ввічливо так розмовляти з гостями. – Повчала дівчину мати. – Запропонуй увійти.

Дівчина чекала моєї реакції на слова її матері. Я подумав, що не слід провокувати Джин.

- Нічого страшного. Я прийшов до Калленів, їх немає значить мені немає чого тут робити. Ще раз вибачте за незручності.

Я розвернувся і пішов не оглядаючись. Спиною відчував здивований погляд дівчини і схожий погляд її матері, яка критикувала манери дочки. Як тільки з виду зник будинок до мене приєднався Кем. Він дивився на мене з тривогою і жалістю. Мені було зрозуміло, що визвало такі емоції в нього. Я прекрасно уявляв, який вигляд мав, погляд ідіота і посмішка безумця.

Ми не обговорювали з Кемом те, що відбулося біля будинку Калленів. Вовк прослідкував, щоб я потрапив до Сієтла, а дальше мої справи його не цікавили і він повернувся в Форк.

Спочатку мені хотілося поговорити з Лізеттою, але подзвонив я Фреду. В даній ситуації мене він зрозуміє набагато краще. Фреду я розповів усе: про відчуття і передчуття перед поїздкою, про саму поїздку, а саме головне, про те що сталася недавно. Це була свого роду сповідь. Я признався йому і самому собі, що закохався в людину.

Фред мовчки слухав нічого не коментуючи, просто слухав. Коли я замовчав, він теж мовчав обдумуючи, що сказати. Але те, що було ним сказано стривожило і обрадувало мене. Фред сказав тільки дві речі: «Ми їдемо. Нічого не роби без нас».

Я чекаю на їх приїзд і морально готуюся, до чого мені поки що не зрозуміло.