Гранітний трон

Гноми – дуже сильні воїни і вмілі майстри різного рода ремесла, в їх рідному світі сила притягання була дещо сильнішою ніж в інших. Тому вони були доволі низького зросту, але при цьому і набагато міцнішими ніж істоти з інших світів, тому після початку злиття, гноми в монстрах небезпеки не бачили. Адже монстри ледь стояли на ногах. Тому основною проблемою гномів були – війни.

Але війни в них були не такими як у людей. Якщо у людей війни були пронизені постійними зговорами та зрадами, то гноми – просто любили битви, а створення зброю для них було справжнім мистетством.

Після одної такої битви, з якої вийшли переможцями гірничі гноми під командуванням генерала Бйорна Шістнадцятого, поле битви окутав невідомий туман. Бйорн знав що з таких туманів з’являються дивні істоти, але зазвичай вони були доволі слабкими, а тут ще й армія у повній бойовій готовності, тож він зовсім ні за що не переживав.

Бйорн скомандував війську зібратися до купи і організувати круговий захисний стрій, про всякий випадок, і став чекати. Минуло години дві, туман почав россіюватись, так нічого і не сталося, тож поступила команда роспустити стрій.

• Йдемо додому! 

Гучно викрикнув лідер гномів. І через мить зрозумів, що вони знаходяться вже далеко не на полі бою, вони були у лісі, і їх оточували високі рослини, яких жоден гном до цього ніколи не бачив. Бйорн скочив зі свого ішака, і відчув небувалу легкість. Це було дивно, генерал спробував стрибнути, і стрибнув аж на цілих сантиметрів 50! А гноми, доречі, стрибали дуже погано. В слід за своїм лідером інші гноми також почали кумедно підстрибувати, і здавалося, їм було весело.

Бйорн відправив частину військ розвідати обстановку. Як виявилось, лісу було і кінця і краю не видно. Один з гномів висловив теорію, що цього разу вони ніби ті чудовиська з туманів, перемістились до іншого світу, саме тому тут все таке інше. Ця теорія звучала логічно, тож трохи поміскувавши, військо рушило в путь, шукати собі місце для будівництва першого гномячого царства у новому світі!

Йшли роки, гноми будували свої поселення то тут то там, але ніде їм не жилося, і проблемою була – руда. Гноми вміли добувати і обробляти будь що, але зброя з матеріалів нового світу біла дуже крихкою в руках могутніх гномів. Тому вони продовжували свої пошуки, аж поки не поселилися біля вулкану. Там вони знайшли дивовижний метал – мифрил, рівних якому не було мабуть навіть у їх рідному світі. Та і інші руди і метали тут були доволі непогані. До того ж, монстри у новому світі були значно сильнішими, і стали представляти небезпеку для народу, а будівництво на скалистій місцевості було великим плюсом до захисту. Тож було прийнято рішення – будувати місто!

У 750 році по календарю людей - місто було збудовано, Бйорн Шістнадцятий став повноправним лордом, а згодом і королем, власноруч створивши трон із каменю. Місто ж було прозване Бйорнградом в честь його засновника. Пізніше воно, стало першою столицею усього гномячого царства.

Але в ті часи гноми ще навіть не підозрювали про існування людей.