Історія про одне вбивство та одне кохання

Пролог

Схоже, жінка опинилася у справжньому нічному кошмарі - такому, коли розумієш, що це сон, але прокинутися не можеш. 
Картинки змінювались, як у пришвидшеному фільмі і зрозуміти, що відбувається, було майже нереально. Ось хтось лежить на підлозі, згорнувшись клубочком й плаче. Хто ця жінка? Її сестра, мама, чи, може, вона сама?
Над бездушним тілом схилилася чоловіча тінь. Що він хоче зробити? Вдарити? Ні - обійняти. І він обіймає, заспокоює. 
Є ще одна тінь - вона кричить та бажає вирватись з цього жаху. Минає ніби вічність, але відрізнити сон від реальності неможливо. Жінку прив'язують до ліжка. Вона вже не кричить, але ще сподівається, що все навколо скоро скінчиться. 
Ні, над нею ж не можуть знущатись... Це якийсь безглуздий вигаданий сценарій. Вона ж була впевнена, що її люблять. Їй щодня так говорили. 
Але тіло болить - від ударів, синців, подряпин. Один і той самий чоловік - захисник і мучитель. А може, його взагалі не існує? 
Свідомість палає, розум немов у клітці, зітканій із брехні. Як усе зрозуміти? У кого запитати? Кого кликати на допомогу?
Темрява потроху відступає. Біль стихає. І жінка нарешті згадує, хто вона. Сон зникає, поступаючись місцем реальності. Картинки сповільнюються, стають схожими на спогади з минулого. 
Накриває хвиля спокою. Вона відкриває очі. Кімната вже залита ранковим сонцем. Кошмар скінчився - вона прокинулась у своєму ліжку. 
Поряд спить її коханий чоловік. Цікаво, що зараз сниться йому?




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше