Історія про дівчинку з котом

Глава 6: Таємничий сад за високим парканом

Вітер запекло бгав її волосся, а дощ мочив обличчя, але Мія не зупинялася. Вона уважно роздивлялася мокру землю й раптом біля самого краю подвір'я помітила крихітні сліди від лапок. Вони вели до найвіддаленішого, занедбаного кутка дитячого будинку — туди, де стояв високий, старий каменний паркан, який давно заріс диким виноградом.

Підійшовши ближче, Мія розсунула важкі мокрі гілки й побачила невеличку дірку у цегляній кладці. Сліди лапок вели саме туди.

Переборюючи страх перед темрявою, дівчинка стала на коліна й обережно пролізла крізь вузький отвір.

Те, що вона побачила по той бік, змусило її перехопити подих від подиву. Це був не просто пустир. Перед нею простягався величний, забутий усіма чарівний сад. Тут росли велетенські дерева з химерним гілками, а між травою цвіли дивовижні квіти, пелюстки яких тихо світилися в сутінках блакитним та рожевим сяйвом. Повітря тут було теплим і пахло медом, а шуми грози здавалися далекими й нестрашними.

Генділія

Подобається

#663 в Фентезі
#144 в Міське фентезі
#154 в Різне
#11 в Дитяча література

У тексті є: доброта, сирота, дитячі казки

Відредаговано: 01.08.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись