IV

Наступного дня до мене зателефонувала щаслива Іннуська, яка таки вблагала Ромчика простити її і звернулася до мене з досить дивним проханням.

-Владо, пам’ятаєш я тобі розповідала про колежанку, та що робить неймовірно експресивні світлини від яких я млію. Так ось, я їй ненароком розповіла про те, як ти мені на картах гадала і тепер вона проситься, щоб ти її прийняла.

Я вагалася, але відмовити було не сила. Щось змусило мене одобрити цю пропозицію.

-Вона мене питала скільки це коштує?

Ще одне питання, яке мене збило з пантелику.

Я добре пам’ятаю, як мама та її подружки, по завершенню їхніх посиденьок, клали на стіл для бабці Ірени гроші. Щоразу це були різні купюри, коли більше, коли менше. Але я ні разу не чула, щоб господиня дому називала якусь конкретну ціну. Колись я запитала у мами, чому вона дає їй гроші, тоді вона відповіла, що такі речі не можна лишати неоплаченими. Ще трохи порозмисливши, я зрештою відповіла:

-У мене немає тарифу. Хай дякує в міру своєї совісті і фінансової можливості.

Жінки й дівчата стали йти до мене безкінечною вервечкою. Вони передавали одне одному мій номер телефону і прохали про зустріч. У цьому круговороті невпинної жіночої енергії мені прийшло (давно відоме усім) одкровення – жінки не можуть жити без кохання. У дев’яносто випадках зі ста моїх відвідувачок цікавили справи сердечні. Жінки звісно цікавилися і іншими сферами свого життя, але рушійною силою, яка спрямовувала їх до мене, було саме кохання – нерозділене, згасаюче, неконтрольоване, відсутнє і навіть параноїдальне. Вони приносили з собою оберемки образ, повні пазухи страхів, і необ’ємні пелени болю . Я диву-дивуюся, як жінка може вмістити у собі стільки болю... і разом з цим доглядає за дітьми, ходить на роботу, порається у хаті і посміхається.

Вони розповідали мені про своїх колишніх, нинішніх і мріяли про майбутніх. Розповідали про себе. І в цих розповідях я бачила себе, свого коханця, свого батька, маму, своїх подружок, родичів і просто знайомих. Всі ми повторюємо історії один одного, і тільки одиницям вдається вирватися із замкненого кола.

Я відчувала, як ці жінки змінюють мене – певно тоді у мені почав перегукуватися увесь жіночий рід…

Щоб якось пояснити Олександру мою зайнятість та досить часту присутність осіб жіночої статі у моїй квартирі я сказала, що стала дистриб’ютором косметики, благо вдома її маю стільки, що вдавати буцімто я трохи підторговую не склало проблем. Тепер перед візитом до мене він постійно телефонував – боявся бути впізнаним.